$39.39 €42.33
menu closed
menu open
weather +16 Київ

Росія та її колаборанти займаються ідіотизацією сприйняття будь-яких дій України – соціальний психолог Покальчук

Росія та її колаборанти займаються ідіотизацією сприйняття будь-яких дій України – соціальний психолог Покальчук Покальчук про пропозицію глави МЗС: Смайлик на кінці фрази не допоміг
Фото: radiosvoboda.org

Росії та її колаборантам нескладно знайти привід для "ідіотизації сприйняття" дій української влади, зазначив соціальний психолог Олег Покальчук. На його думку, таким приводом є іронічний заклик прокоментувати ідею про переведення української писемності на латиницю.

Останнім часом Росія та її прибічники намагаються всі дії України подати як далекі від здорового глузду. Таку думку в статті для ZN.UA висловив соціальний психолог Олег Покальчук.

"Безумовно, Росія та її колаборанти ефективно працюють над ідіотизацією сприйняття будь-яких дій. Як усередині країни, так і поза її межами. Але, задля справедливості, треба сказати, що особливо напружуватися над придумуванням приводів їм для цього не доводиться", – написав він.

Як приклад психолог назвав дискусію про можливе переведення української писемності на латиницю та іронічне прохання міністра закордонних справ України Павла Клімкіна прокоментувати цю ідею.

"Смайлик на кінці фрази йому не допоміг. Чи допоміг? Одне слово, вийшло як у старій армійській приказці: "Якщо наказ може бути зрозумілий неправильно, він буде зрозумілий неправильно". Чому дискусія передбачувана?.. Тому, що – в очах суспільства – від влади (причому будь-якої, злочинної, постзлочинної) можна очікувати чого завгодно. Точніше кажучи, що б не робила влада, як би не корчилася, суспільство, радше, представить її дії в найбільш ідіотському вигляді і буде це навперебій обговорювати, ніж шукати там здоровий реформаторський смисл", – заявив Покальчук.

26 березня міністр закордонних справ України Павло Клімкін запропонував українцям обговорити можливе введення у країні латиниці поряд із кириличним алфавітом. За його словами, до таких роздумів його підштовхнула розмова з істориком і журналістом із Польщі Зємовітом Щереком.