+10 Київ
Польська сторона дуже швидко змінила позицію щодо зустрічі віце-прем'єра України Павла Розенка та міністра культури і національної спадщини Польщі Петра Глинського, яка відбулася у Варшаві 16 лютого. Про це Розенко 22 лютого сказав у ефірі "5 каналу".
"Я сам у політиці ще зі студентських років. Але навіть мене здивувало, як швидко була трансформована позиція всередині Польщі. Відразу після переговорів були абсолютно стримані коментарі і мої, і пана Глинського. І він казав, що так, це була досить непроста розмова, але однозначно крок уперед і він уважає, що ми рухаємося правильним шляхом", – сказав Розенко.
Він зазначив, що позиція польської сторони змінилася "буквально наступного ранку".
"Позиція якимось чином починає у ЗМІ накручуватися з того, що якийсь клерк Адміністрації Президента починає, даруйте, філософствувати над темою візиту віце-прем'єра України і давати оцінку українській делегації, що АП щось там розчарована. Потім у кінці дня таке ж каже польський президент, і у мене склалося враження, що його дезінформували щодо ходу і тональності переговорів. Тому що насправді ми чітко засвідчили свої позиції: і у мене, і мого колеги є абсолютно чітке розуміння, хто і що має зробити, щоб цей непростий етап ми швидко пройшли... Ми закликали польських колег до симетричного й адекватного відношення, такого, яке ми проявляємо у себе в Україні", – сказав політик.
У жовтні 2016 року польський Сейм і Верховна Рада України ухвалили спільну Декларацію пам'яті та солідарності, яка мала покласти край історичним суперечкам. Незважаючи на це, історичне питання залишається джерелом напруженості між країнами.
Улітку 2017 року українська сторона відмовила польській у пошуку й ексгумації похованих на території України поляків.
26 січня 2018 року польський Сейм проголосував за поправки до закону про Інститут національної пам'яті. У ніч на 1 лютого документ схвалив польський Сенат. 6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав ініціативу і передав її в Конституційний суд, щоб той перевірив, чи вона не обмежує свободи слова і переконань.
Закон установлює кримінальну відповідальність за заперечення участі українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом, у злочинах проти поляків у 1925–1950 роках.
Верховна Рада України ухвалила постанову, у якій ідеться, що українські депутати "з розчаруванням і глибокою стурбованістю" сприйняли законопроект.
16 лютого після зустрічі з Глинським Розенко зазначив, що "діалог і спільна робота будуть продовжені". 17 лютого у канцелярії Дуди заявили про розчарування результатами зустрічі Розенка і Глинського, оскільки Україна ще не скасувала мораторію на ексгумацію поляків.
