Україна відслідковує випадки із запитаннями про ставлення до провідника Організації українських націоналістів Степана Бандери та Української повстанської армії під час одержання "карти поляка". Про це в ефірі "5 каналу" 22 лютого сказав віце-прем'єр-міністр України Павло Розенко.
"Ми відстежуємо такі випадки. Ця інформація надійшла від Об'єднання українців Польщі. І я її довів до представників польської делегації (переговори польської та української делегацій пройшли у Варшаві 16 лютого. – "ГОРДОН"). Ми вважаємо, що такі речі неприпустимі. І це ще раз підтверджує небезпеку ухвалення цього закону (польського закону про Інститут нацпам'яті. – "ГОРДОН"). Це поки не масові явища, але вони є. І якщо зараз вирішують, давати чи не давати візу, давати чи не давати "карту поляка", задаючи такі питання, то завтра може бути і кримінальна відповідальність", – сказав Розенко.
За його словами, українська сторона вважає, що новий польський закон про Інститут нацпам'яті "треба змінювати".
"Як це буде робитися – через рішення Конституційного суду, через ініціативу опозиції чи влади, нам все рівно, це внутрішньопольске питання", – зазначив політик.
26 січня польський Сейм проголосував за поправки до закону про Інститут національної пам'яті, які встановлюють кримінальну відповідальність за заперечення участі українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом, у злочинах проти поляків у 1925–1950 роках.
У ніч на 1 лютого документ схвалив польський Сенат.
6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав ініціативу. 14 лютого він передав її на перевірку до Конституційного суду.
Документ засудили Україна, США, Ізраїль і Франція. В ОБСЄ вважають, що він обмежує свободу вираження поглядів. Ініціатива має набути чинності 1 березня.
15 лютого лідер організації "Євромайдан Варшава" Наталія Панченко заявила, що громадян України, які мають польське походження і хочуть одержати посвідку на проживання в Польщі, на співбесідах запитують про ставлення до Бандери й Української повстанської армії.