Санкції має бути введено проти найближчого оточення Путіна

Політика

Введення країнами Заходу санкцій проти Росії важливе, але вони мають бути жорсткими і стосуватися найближчого оточення президента РФ Володимира Путіна. Про це під час онлайн-дискусії "Ескалація дій Росії і підтримка України з боку Заходу" на майданчику Київського безпекового форуму заявив американський дипломат, помічник держсекретаря США в адміністрації 43-го президента Джорджа Буша – молодшого Девід Крамер, передає кореспондент "ГОРДОН".

Захід має діяти на випередження, зазначив Крамер. Якщо Путін погрожує сусіднім країнам, зокрема Україні, вдається до кібератак, веде безпосередню війну в Сирії та Лівії – "треба відповідати адекватно", додав він.

15 квітня президент США Джо Байден підписав указ про введення нового пакета санкцій проти Росії. Окрім того, міністерство фінансів США видало директиву, яка забороняє американським фінансовим інститутам безпосередньо купувати боргові зобов'язання, випущені Центробанком, Фондом національного добробуту РФ або міністерством фінансів після 14 червня 2021 року.

Нові санкції проти Росії Крамер оцінив позитивно, але назвав їх недостатніми.

"Я шкодую, що адміністрація Байдена не дісталася тих людей, які ще ближче перебувають до Путіна, із його внутрішнього кола. Банки та державні відомства, державні установи та підприємства, які стали мішенню цих санкцій, постраждають, але їх має бути ще більше", – підкреслив він.

На думку Крамера, телефонна розмова Байдена з Путіним продемонструвала зацікавленість глави Білого дому у стратегічній стабільності у світі. Водночас пропозиція провести очну зустріч була помилкою Байдена, вважає дипломат.

"Кілька тижнів тому в інтерв'ю президент Байден підтвердив, що вважає Путіна вбивцею. Він сказав "так". І мені складно уявити саміт або зустріч між президентом Байденом і президентом Путіним, коли з'явиться це запитання. І тоді чи скаже президент Байден те саме, якщо під час спільної пресконференції журналісти поставлять йому таке запитання? І сидячи поруч або стоячи поруч із Путіним, чи зможе він сказати "так, я вважаю його вбивцею"?" – резюмував Крамер.

Контекст

17 березня в російсько-американських відносинах почався новий виток кризи після публікації інтерв'ю Байдена, у якому він назвав Путіна вбивцею і заявив, що той заплатить за втручання в американські вибори.
18 березня Путін відповів на слова Байдена. Він побажав американському колезі здоров'я і додав: "Хто як обзивається, той сам так називається". Путін також запропонував Байдену 19-го або 22 березня поговорити у "прямому ефірі" про двосторонні відносини Росії та США і про стратегічну стабільність.
У Білому домі у відповідь заявили, що Байден у січні вже провів телефонні переговори із президентом РФ і "є інші світові лідери, із якими він ще не взаємодіяв". Прессекретарка Байдена Джен Псакі зазначила, що глава Білого дому найближчими днями "буде дуже зайнятий".
Окрім того, мінфін США 2 березня ввів санкції проти деяких чиновників силових відомств Росії через отруєння і переслідування російського опозиціонера Олексія Навального. США також зупинили надання допомоги РФ, за винятком гуманітарної, і прибрали Росію зі списку країн, у які можуть дозволити продаж і експорт озброєнь.
Із 18 березня міністерство торгівлі США ввело нові експортні обмеження проти Росії через застосування хімічної зброї проти Навального.
США також звинувачують Росію в кібератаках. Газета The Washington Post у грудні минулого року повідомляла про причетність хакерів угруповання APT29, відомого як Cozy Bear, до кібератаки на урядові сайти США, серед яких міністерства фінансів і торгівлі країни. Хакери, за інформацією видання, співпрацюють зі Службою зовнішньої розвідки Росії.
Газета The New York Times писала, що атака торкнулася більше ніж 250 державних установ і великих компаній. Серед них Держдепартамент, міністерство енергетики та частково Пентагон.