Шмигаль збирається домовитися з Євросоюзом про "п'ять безвізів". Угоди стосуватимуться промисловості, енергетики і митниці

27 червня 2021, 20:12

Этот материал также можно прочитать на русском

Шмигаль збирається домовитися з Євросоюзом про "п'ять безвізів". Угоди стосуватимуться промисловості, енергетики і митниці

Шмигаль: Ми станемо частиною великої європейської енергетичної системи
Фото: Денис Шмигаль / Facebook

Україна планує домовитися з Євросоюзом протягом найближчих кількох років про "п'ять безвізів" у промисловій, авіаційній, цифровій, енергетичній та митній сферах. Про це написав у Facebook 27 червня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.

"Промисловий безвіз (угода АСАА) – це визначення системи технічного регулювання та оцінки відповідності на рівні з європейською. Це дозволяє виробникам промислової продукції отримувати необхідні сертифікати в Україні, а не їхати в ЄС у пошуках офіційного представника. Укладення угоди стане сигналом усьому світу, що в Україні якісне промислове виробництво, якому можна довіряти. Підписання цього безвізу може відбутися в найближчий рік", – пояснив глава уряду.

"Авіаційний безвіз", за інформацією Шмигаля, – це угода про спільний авіаційний простір.

"Це про лібералізацію допуску авіакомпаній на внутрішні ринки. Українські авіаперевізники отримають розширений доступ на ринок ЄС, а європейські компанії зайдуть в Україну. Тому конкуренція сприятиме зниженню цін на авіаквитки. Ринок авіаперевезень стане конкурентним, відкритим і прозорим. Є всі сподівання, що ця угода також буде підписана вже цьогоріч", – зазначив прем'єр-міністр.

https://www.facebook.com/dshmyhal/posts/364840698416473

Під "митним безвізом" Шмигаль розуміє приєднання України до Конвенції про процедуру загального транзиту і повноцінний запуск системи NCTS (комп'ютерна система Євросоюзу з митного контролю. – "ГОРДОН").

"Це означає зменшення простору для шахрайства щодо митної вартості, а також спрощення роботи митниці для білого бізнесу", – написав прем'єр.

За його словами, 2022 року Україна може почати процес приєднання до Конвенції про процедуру загального транзиту.

"Енергетичний безвіз" із ЄС означає відділення від енергосистеми з Білоруссю та Росією і приєднання до європейської енергомережі ENTSO-E.

"Ми станемо частиною великої європейської енергетичної системи з чіткими та зрозумілими правилами гри. Це важливий етап для нашої енергетичної незалежності. Плануємо, що таке приєднання станеться вже у 2023 році", – написав він.

"Цифровий безвіз" – це приєднання до цифрового ринку Євросоюзу. Як зазначив Шмигаль, позитивний ефект від цього "безвізу" експерти оцінюють у кілька мільярдів доларів для економіки України.

Контекст

Верховна Рада України і Європарламент 16 вересня 2014 року синхронно затвердили Угоду про асоціацію України з ЄС. 1 вересня 2017 року вона набула чинності в повному обсязі.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив законопроєкт про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору.

6 жовтня 2020 року у Брюсселі відбувся відкладений через пандемію коронавірусу саміт Україна – ЄС. У Європейському союзі запевнили, що безвізовому режиму нічого не загрожує, тому що Україна виконує всі необхідні критерії.

За підсумками саміту у Брюсселі Україна і Європейський Союз домовилися про оновлення Угоди про асоціацію. Згідно з текстом документа, сторони очікують подальшого посилення економічної інтеграції та зближення регулювання в межах угоди в кількох галузях: цифровий ринок, захист довкілля, боротьба зі змінами клімату, фінансове співробітництво.

У грудні минулого року віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявляла, що Україна і Євросоюз домовилися про підписання "промислового безвізу" для низьковольтного і електромагнітного обладнання, машин і механізмів.