+13 Київ
Заява народної депутатки від "Слуги народу" Людмили Марченко про те, що Україна нібито готова надати військову допомогу Азербайджану, не є офіційною позицією цієї парламентської фракції. Про це 2 жовтня у Facebook повідомила пресслужба політичної сили.
"Повідомляємо, що особисті думки депутатів не є офіційною позицією фракції. І тим паче – офіційною позицією держави. Народні обранці можуть висловлювати свої міркування та пропозиції з будь-яких питань. Проте рішення про надання допомоги іншим державам може ухвалювати тільки уряд та президент України", – ідеться в повідомленні.
"Слуга народу" також закликає всіх представників української влади бути зваженими у своїх заявах і коментарях.
"У нашій країні мешкають численні вірменська та азербайджанська діаспори. Україна на своїх теренах має забезпечити мир та міжнаціональну згоду для всіх етнічних громад. Ми щиро співчуваємо рідним і близьким загиблих та поранених унаслідок бойових дій. І бажаємо миру Південному Кавказу", – підкреслили у пресслужбі.
"Наскільки я знаю, ми вже надаємо допомогу й у правовому полі, і в ресурсному полі, ідеться і про гуманітарну допомогу. Сьогодні розглядається питання складання списку, що саме потрібно. Україна готова сьогодні на різних майданчиках підтримувати Азербайджан. Це і військова підтримка, і гуманітарна всім тим, що потрібно буде в майбутньому. Це військова ситуація", – сказала народна депутатка від "Слуги народу" Людмила Марченко 1 жовтня.
Коментуючи заяву Марченко, президент країни Володимир Зеленський сказав, що Україна не надаватиме військової допомоги жодній країні світу.
"Тут немає що думати. Давайте не плутати [з офіційною позицією держави] особисте висловлювання того чи іншого депутата – неважливо, якої партії, вони в нас усі в Раді говорять таке, що іноді не можна, щоб потрапляло у ЗМІ. Але це особисте висловлювання, ми живемо у вільній країні. Що стосується мого відношення до цього – це повноваження точно не будь-якого депутата, а повноваження глави держави, головнокомандувача [заявляти про надання військової допомоги]. Тому таке питання навіть не може підніматися", – підкреслив Зеленський.
1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло більше ніж 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовують танки, важку артилерію та авіацію.
Туреччина відкрито заявляла про підтримку Азербайджану в конфлікті з Вірменією. Президент країни Реджеп Ердоган сказав, що Вірменія має покинути окуповану нею територію Нагірного Карабаху. Росія закликала Туреччину та інші країни переконати Азербайджан і Вірменію повернутися до мирного врегулювання.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв і прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян 29 вересня заявили, що країни зараз не готові говорити про врегулювання конфлікту. МЗС Вірменії 2 жовтня повідомило, що Єреван готовий до переговорного процесу.
