Справа Стерненка. Прокурор пояснив, чому для активіста просили вісім років в'язниці

Справа Стерненка. Прокурор пояснив, чому для активіста просили вісім років в'язниці 23 лютого Стерненка (на фото) визнали винуватим у справі про викрадення депутата Щербича
Фото: EPA
Керівник Одеської обласної прокуратури Сергій Костенко заявив, що прокуратура просила для активіста Сергія Стерненка вісім років в'язниці, оскільки це мінімальний строк, який передбачали інкриміновані йому статті Кримінального кодексу.

Керівник Одеської обласної прокуратури Сергій Костенко в ефірі телеканала "1+1" розповів, чому для одеського активіста Сергія Стерненка вимагали як покарання саме вісім років позбавлення волі.

"Прокуратура відповідно до кримінально-процесуального закону, закону "Про прокуратуру", повинна керуватися санкцією статті, яка передбачає відповідальність за певний злочин", – зазначив Костенко.

Він нагадав, що Стерненка і ще одного активіста, Руслана Демчука, обвинувачували за трьома статтями Кримінального кодексу:

  • ст. 146 (викрадення і позбавлення волі людини) – до п'яти років позбавлення свободи;
  • ст. 187 (розбійний напад) – мінімальний строк санкції – сім років;
  • ст. 263 (незаконне поводження з вогнепальною зброєю) – до семи років.

За словами Костенка, дві останні статті кваліфікують як тяжкі злочини.

"Тому прокуратура просила мінімальні строки, передбачені кримінальним законом. Відповідно, через складання покарань ми попросили вісім років. Ст. 70 КК передбачає саме такий підхід. Менше не передбачає закон", – підсумував він.

23 лютого Стерненка визнали винуватим у справі про викрадення ексдепутата Комінтернівської райради Одеської області Сергія Щербича. Його засудили до семи років і трьох місяців в'язниці з арештом половини всього майна. Такий самий строк дали й іншому фігуранту справи Демчуку.

Суд постановив заарештувати активістів у залі суду. Рішення суду присутні на засіданні зустріли криками "Ганьба!".

Справу, у якій фігурує Стерненко, розслідували із 2015 року. Демчука та Стерненка заарештовували, але згодом випускали під заставу.

Стерненко заперечує причетність до інциденту. Активіст писав у Facebook 17 лютого 2021 року, що єдиний доказ у справі – свідчення Щербича. За даними прокуратури, у справі фігурують також протоколи огляду місця події та судові експертизи. Захист Стерненка наполягав, що їх проводили з численними порушеннями. Зокрема, до слідчого експерименту слідчі залучили свідка, імені якого не назвали і не викликали на слухання в суді, дім Стерненка обшукували без присутності адвоката, а експертизу шумового пістолета, за словами адвокатів, провели некоректно, писав "Бабель".

Після арешту Стерненка в кількох містах України провели акції протесту, зокрема в Одесі, Житомирі та Києві під Офісом президента. На Банковій протести закінчилися сутичками із правоохоронцями. Поліція затримала 17 учасників протесту, щонайменше семеро людей дістали травми. Опіки очей дістали 27 поліцейських і нацгвардійців.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати