+13 Київ
Відповіддю України на ймовірну зупинку газотранспортного проєкту "Північний потік – 2" може стати повна інтеграція у відкритий і конкурентний європейський ринок. Про це заявила віцепрем'єр-міністерка України з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина 26 лютого під час дискусії "Чи є "Північний потік – 2" проєктом ЄС та Німеччини? Дисонанс європейських голосів", повідомив "Укрінформ".
"Наразі Росія не має жодних інструментів, щоб завдати шкоди нашій енергетичній безпеці. Але, безумовно, завершення цього проєкту підірве таку безпеку. Відповіддю на це може бути наша інтеграція в європейський ринок та формування єдиного простору для конкуренції, для того, щоб відкрити ринок для компаній Євросоюзу – це ще один зі шляхів, які ми бачимо в Києві", – заявила вона.
Віцепрем'єрка нагадала, що Україна і ЄС відновили додатки щодо енергетики в Угоді про асоціацію, де сторони взяли на себе зобов'язання формувати спільний ринок газу та електроенергії.
"Думаю, це буде найкращим запобіжником", – додала Стефанішина.
"Північний потік – 2" – газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Повідомляли, що вартість проєкту – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Будівництво газопроводу почали у 2018 році. У грудні 2019 року будівництво заморозили, оскільки США ввели санкції проти європейських підрядників, які беруть участь у проєкті. На той момент було добудовано 93% газопроводу, повідомляв Nord Stream 2 AG.
За рік, 11 грудня 2020 року, будівництво відновили. До завершення будівництва двох ниток газопроводу всього залишилося 160 км "із невеликим", говорив президент РФ Володимир Путін 17 грудня. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що планують ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року.
19 січня міністерство фінансів США ввело нові санкції проти компаній, залучених до будівництва газопроводу "Північний потік – 2". Зокрема, санкції торкнулися російського судна "Фортуна" і його власника – компанії KVT-RUS, а також компанії "Рустанкер", нафтового танкера "Максим Горький" і танкера Sierra для перевезення сирої нафти. МЗС України привітало це рішення, а російський "Газпром" уперше припустив можливість зупинення реалізації або повного скасування проєкту. Проте 24 січня стало відомо, що російське судно-трубоукладач "Фортуна" відновило будівництво "Північного потоку – 2" у водах Данії.
Газета Handelsblatt написала 1 лютого, що президент США Джо Байден може зняти санкції проти "Північного потоку – 2", якщо матиме гарантії, що Росія не буде використовувати газопровід проти України та інших країн Східної Європи. У Держдепі спростували цю інформацію, заявивши, що будуть заважати будівництву "Північного потоку – 2".
The Wall Street Journal повідомила 16 лютого, що адміністрація Байдена почала переговори з Берліном стосовно санкцій проти компаній, залучених до процесу будівництва.
23 лютого стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або вже на стадії виходу. Причиною цього стали ймовірні санкції щодо проєкту з боку США.
Один з європейських партнерів російського "Газпрому" – німецька нафтогазова компанія Wintershall Dea – також заявив про припинення фінансування проєкту "Північний потік – 2". Компания вклала в газопровід €730 млн.
24 лютого про вихід із проєкту повідомила французька страхова компанія AXA.
