Столтенберг заявив, що можливе вторгнення Росії в Україну матиме наслідки

Політика

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив 26 листопада, що вторгнення в Україну дорого коштуватиме Росії. Про це повідомляє Associated Press.

Він сказав, що якщо Росія застосує силу проти України, їй "доведеться заплатити" і "це матиме наслідки".

Агентство зазначило, що заяву Столтенберг зробив перед зустріччю глав МЗС країн НАТО, яка має відбутися в Ризі (Латвія) 30 листопада – 1 грудня.

Генсек НАТО зазначив, що РФ уже вдруге за рік сконцентрувала війська біля українського кордону. За його словами, це танки, артилерія, бронетанкові частини, безпілотники та системи радіоелектронної боротьби, а також боєздатні війська. Він заявив, що таке нарощування є "неспровокованим і незрозумілим".

За словами Столтенберга, немає впевненості в намірах Росії, проте він нагадав, що ця країна вже вторглася на територію України 2014 року.

Контекст

РФ із кінця березня нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Українська розвідка говорила, що Росія хотіла розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" та "ЛНР" території через введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.
Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 13 квітня сказав, що Росія впродовж трьох тижнів перекинула до "західних кордонів" дві армії та три з'єднання повітряно-десантних військ, усіх їх нібито залучено до навчань. 22 квітня він заявив, що поставленої мети досягнуто і що з 23 квітня війська почнуть повертатися до пунктів постійної дислокації. Водночас він повідомив, що техніку та озброєння 41-ї загальновійськової армії, які буде залучено до навчань у вересні, залишать на полігоні Погоново у Воронезькій області.
Росія частково відвела військових з окупованого Криму, але на східному кордоні України, у Воронезькій області, вони залишилися, говорив голова Держприкордонслужби України Сергій Дейнеко 28 квітня.
5 травня газета The New York Times із посиланням на високопосадовців з адміністрації президента США Джо Байдена повідомила, що Росія відвела кілька тисяч військовослужбовців, але вздовж кордону з Україною залишається ще приблизно 80 тис. військових, що досі є найбільшою кількістю сил, яку Росія накопичила там із моменту анексії Криму 2014 року.
30 жовтня американська газета The Washington Post написала, що Росія відновила нарощування чисельності своїх військ біля кордону з Україною і це викликає занепокоєння високопосадовців у США та Євросоюзі. 1 листопада видання Politico опублікувало супутникові фото, зазначивши, що на них видно військову техніку, яку РФ нібито стягнула до кордону України. У Кремлі вирішили не коментувати публікації Politico.
У Головному управлінні розвідки (ГУР) Міноборони України повідомили 2 листопада, що жодних змін на кордоні з РФ не відбулося.
6 листопада канал CNN повідомив, посилаючись на свої джерела, що директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернс приїжджав до Москви через нарощування російських військ біля кордону України. 8 листопада Bloomberg із посиланням на дані військово-розвідувальної компанії Janes написало, що Росія перекидає танки до українського кордону.
10 листопада США попередили владу Росії про потенційні негативні наслідки будь-якого зростання загрози безпеці України через "незвичайну військову активність" РФ поблизу українського кордону. У Пентагоні закликали Росію пояснити концентрацію військ поблизу України.
18 листопада начальник ГУР Кирило Буданов говорив, що Росія веде масштабну спецоперацію проти України з дестабілізації ситуації як усередині країни, так і за її межами. Накопичення військ РФ біля кордону України "буде продовжуватися і вийде на пік приблизно в кінці січня", підкреслив він.
21 листопада Буданов повідомив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, поблизу кордону між країнами зосереджено приблизно 92 тис. російських військовослужбовців.
23 листопада прессекретар президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що "Росія не збирається ні на кого нападати й не виношує жодних агресивних планів", і звинуватив Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
The New York Times написала 25 листопада, що адміністрація Байдена зосереджена на дипломатичних каналах, щоб стримати та відмовити Путіна від вторгнення РФ до України. До цього, зрештою, може входити друга особиста зустріч між Байденом і Путіним.