Політика

"Суд, і тільки суд вирішуватиме". Держетнополітики України випустила роз'яснення щодо ймовірної заборони УПЦ МП у зв'язку з новим законом

21 серпня 2024, 17.35 Этот материал также можно прочитать на русском

Якщо релігійна організація відмовиться виконати припис про вихід із РПЦ чи Московського патріархату, Держетнополітики дістане право звернутися до суду Фото: depositphotos.com (ілюстративне)

Державна служба України з етнополітики та свободи совісті звертає увагу, що новий закон, який ухвалила Верховна Рада, не забороняє Української православної церкви Московського патріархату як такої, а передбачає розірвання її зв'язків із Російською православною церквою. Повідомлення опубліковано 21 серпня у Facebook Держетнополітики.

20 серпня Рада ухвалила у другому читанні й у цілому урядовий законопроєкт "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій", який стосується заборони в Україні релігійних організацій із центрами впливу чи управління у країні-агресорі. Документ установлює обмеження релігійним організаціям на зв'язки з РПЦ, діяльність якої в Україні забороняють.

Держетнополітики зазначає, що тепер релігійні організації, пов'язані з РПЦ і Московським патріархатом, мають вийти з їх складу, "для чого їм надано широкий спектр можливості в межах чітко прописаної процедури".

Зокрема, Держетнополітики проводитиме дослідження щодо того, чи входить та чи інша релігійна організація в Україні до складу РПЦ. Якщо відомство виявить, що, наприклад, представники релігійної організації входять до керівних органів РПЦ, служба надішле до цієї релігійної організації припис із вимогою вийти зі складу цих органів і надати відповідні докази.

Якщо припис буде виконано, релігійна організація не підпадатиме під дію цього закону, наголошують у повідомленні. Але якщо організація відмовиться виконати припис, Держетнополітики дістане право звернутися до суду.

"І суд, і тільки суд, як це має бути в демократичному суспільстві, вирішуватиме питання про припинення діяльності цієї релігійної організації", – наголосили у відомстві.

У Держетнополітики впевнені, що ухвалений закон установлює демократичні процедури "і не накладає тягаря на совість віруючих, оскільки підпорядкування Московському патріархату не є складовою вчення православної церкви".

"Україна пишалася і пишається досягненнями у сфері релігійної свободи. У неї не було ані заборонених церков, ані зачинених храмів. Російське вторгнення, у якому взяла активну участь РПЦ, примусило нашу країну захистити себе від зловживання і маніпуляції релігією з боку держави-агресора", – підсумували у відомстві.

Контекст

УПЦ МП – частина РПЦ, вона офіційно має статус "самоврядної церкви із правами широкої автономії".
Патріарх РПЦ Кирило (у миру – Володимир Гундяєв) підтримав військове вторгнення Росії в Україну. У проповіді на початку березня він виправдав вторгнення нібито захистом жителів Донбасу.
У перший день повномасштабного вторгнення РФ в Україну предстоятель УПЦ МП митрополит Онуфрій опублікував звернення до пастви, у якому засудив агресивні дії Російської Федерації, підтримав ЗСУ та закликав керівництво Росії зупинити "це криваве божевілля".
На соборі 27 травня 2022 року УПЦ МП заявила про свою незалежність (внесла зміни до статуту) і висловила незгоду з патріархом РПЦ Кирилом, проте не засудила його.
У ПЦУ вважають, що зміна статуту – це "спроба приховати те, що УПЦ залишається в юрисдикції Московського патріархату".
У СБУ повідомили 20 серпня, що з початку повномасштабного вторгнення РФ відкрили кримінальні провадження щодо понад 100 священників УПЦ МП.