Майже 50 із цих священнослужителів повідомили про підозру, а 26 – дістали судові вироки.
Зокрема, провадження відкрили проти митрополита УПЦ МП, колишнього намісника Києво-Печерської лаври Павла – його підозрюють у розпалюванні релігійної ворожнечі й виправдовуванні агресії РФ проти України.
Також підозри оголосили митрополиту Запорізькому і Мелітопольському Луці, настоятелю Святогірської лаври митрополиту Арсенієві, митрополиту Луганської єпархії Пантелеймонові, керівнику Черкаської єпархії митрополиту Феодосію, настоятелю Свято-Вознесенського чоловічого монастиря митрополиту Лонгіну та іншим.
Контекст
УПЦ МП, яка діє в Україні, є частиною РПЦ. УПЦ МП офіційно має статус "самоврядної церкви з правами широкої автономії". На соборі 27 травня 2022 року УПЦ МП заявила про свою незалежність (внесла зміни до статуту) і висловила незгоду з патріархом РПЦ Кирилом, який підтримав вторгнення РФ в Україну, проте не засудила його. У ПЦУ вважають, що зміна статуту – це "спроба приховати те, що УПЦ залишається в юрисдикції Московського патріархату".
З 2022 року українські правоохоронні органи регулярно повідомляють про обшуки у храмах УПЦ МП і притягнення до відповідальності священнослужителів цієї церкви. Також щодо низки представників УПЦ МП Україна ввела санкції, а деяких позбавила громадянства. Президент України Володимир Зеленський пояснив, що санкції ввели, "щоб держава-агресор не мала жодної ниточки, за яку могла б смикати українське суспільство".
Верховна Рада на засіданні 20 серпня 2024 року ухвалила законопроєкт №8371 про заборону в Україні релігійних організацій із центрами впливу чи управління у країні-агресорі. Документ встановлює обмеження релігійним організаціям на зв'язки з Російською православною церквою, діяльність якої в Україні забороняють.
+5 Київ
