Сироїд: У кожного великого міста вже є свої Грибовичі, і приклад "львівського сміття" – це дзвін за кожним із них

Проблема з вивезенням сміття зі Львова – тривожний сигнал для всіх великих міст України, написала віце-спікер Верховної Ради України Оксана Сироїд у колонці на сайті видання ZN.UA.

"Хоча земля потрібна великому місту аж ніяк не тільки для захоронення або переробки відходів, однак у кожного великого міста вже є свої Грибовичі, і приклад "львівського сміття" сьогодні – це дзвін за кожним із них. За допомогою нинішніх законів вирішити цю проблему не вдається нікому. Виходом може стати рішення про агломерацію, яке вже рік як успішно блокують у парламенті. Проте саме це рішення дозволило б великим містам об'єднатися зі своїми меншими сусідами, зберігши право останніх впливати на рішення, що стосуються їхньої території", – зазначила вона.

Сироїд підкреслила, що території та свободи недостатньо.

"Занедбані з радянських часів сміттєві полігони, як дороги і тротуари, муніципальні театри та історичні пам'ятки, школи і міський транспорт, вимагають грошей – місцевих, державних або позичених. Вартість рекультивації сміттєзвалища – понад мільярд гривень, приблизно стільки ж коштує будівництво нового сміттєпереробного заводу. В Україні немає міста, включно із столицею, яке могло б виділити таку суму зі свого бюджету", – написала віце-спікер.

Вона зазначила, що на сьогодні сміття "окупувало" 2% території України. Сироїд підкреслила, що одна з причин цього полягає у відсутності у громад фінансової свободи.

"Тому що досі майже всі податки збирають і перерозподіляють у столиці. На муніципальні інфраструктурні проекти з державного бюджету кошти якщо й виділяли, то лише для своїх і лише із зобов'язанням повернути "грантодавачам" левову частку готівкою. Тому що держава жодного разу не запропонувала громадам пільгового кредитування, а коли знайшлися іноземні кредитори – докладає всіх зусиль, аби грошей громада не отримала", – додала вона.

Віце-спікер підкреслила, що в Україні немає громади й міського голови, які були б застраховані від "сміттєвого шантажу".

"Наразі кожен міський голова окремо й усі разом мовчать, бо бояться опинитися в такому ж становищі. Проте чим довше вони боятимуться підтримувати один одного, тим значніша ймовірність, що прийдуть по наступного. Поки міським головам заслуховувати доповіді президента та прем'єр-міністра буде миліше, ніж захищати своїх колег, доти їм належатиме не влада у громадах, а почесний статус фігового листка для прикриття авторитарної держави", – написала Сироїд.

Колапс системи утилізації сміття у Львові розпочався після пожежі на сміттєзвалищі у селі Великі Грибовичі Жовківського району Львівської області 30 травня 2016 року. 2 червня сільрада Великих Грибовичів ухвалила рішення назавжди закрити звалище.

27 січня 2017 року прем'єр-міністр України Володимир Гройсман повідомив, що виділять ділянку для будівництва сміттєпереробного заводу, а звести його міська влада Львова візьме зобов'язання за шість місяців. Мер Львова Андрій Садовий зазначив, що землю під будівництво сміттєпереробного комплексу виділили на території Яворівського державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка". 30 січня депутати Яворівської райради виступили проти будівництва полігону на території району.

22 лютого Гройсман доручив Садовому вибрати іншу ділянку для створення сміттєпереробного комплексу.

17 березня Садовий повідомив, що у Львові скликана комісія з надзвичайних ситуацій через повну блокаду вивезення твердих побутових відходів із міста.

Голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка повідомив, що до 31 березня у Львові очистили всі сміттєві майданчики.