"Тероризують і доводять до банкрутства". "Кузня на Рибальському" прокоментувала обшуки ДБР

Політика

Завод "Кузня на Рибальському", де 28 квітня Державне бюро розслідувань провело обшуки, заявив, що "системні незаконні дії влади ставлять підприємство на межу зупинки і загрожують боєздатності країни". Заяву опублікувала пресслужба заводу.

У заяві йдеться, що для обшуків не було жодної юридичної необхідності.

"Маски-шоу, що їх ДБР та прокуратура влаштували на підприємстві, колектив і менеджмент заводу розцінюють як ще один доказ свідомого доведення підприємства до банкрутства і зриву виконання його контрактних зобов’язань перед українською армією в умовах російської агресії. ДБР уже не один рік тероризує завод і добре знає, що не було жодного випадку, коли б "Кузня" не надала наявних документів на їхню вимогу", – ідеться в заяві.

Керівництво заводу вважає, що слідчі перевищили повноваження, визначені рішенням Печерського суду, і "незаконно вилучали будь-які документи, які їм траплялися на око, а не лише ті, які визначені рішенням судді".

"Кузня" сумлінно ставиться до виконання своїх контрактних зобов’язань, в умовах не завжди вчасних розрахунків інвестує у проєкти власні кошти. І навіть залучає кредитні ресурси... Усупереч поширюваним фейкам про нібито "надприбутковість" оборонних проєктів, вони реалізуються на межі рентабельності", – стверджують у заяві.

На заводі прокоментували розслідування будівництва трьох броньованих десантно-штурмових катерів "Кентавр ЛК", "Станіслав" та "Малин". За даними "Кузні", ціна цих катерів, залежно від комплектації, щонайменше у два з половиною рази нижча за вартість закордонних аналогів, "які, до того ж, у 2016 році ніхто Україні не продавав".

Підприємство підкреслило, що ці катери – пілотні проєкти, тому тактико-технічне завдання на їх виготовлення неминуче може змінювати у процесі замовник, тобто Міністерство оборони, а завод зобов'язаний це враховувати.

"Готовність трьох десантно-штурмових катерів у середньому становить приблизно 90%. Успішно завершені їх швартові та ходові випробування, і замість того, щоб прийняти катери на озброєння, влада намагається зупинити цей процес, що негативно вплине на боєздатність ВМС України", – підкреслили на заводі.

Підприємство має намір оскаржити дії правоохоронців.

Контекст

28 квітня ДБР прийшло з обшуками на завод "Кузня на Рибальському" в Києві й у підрозділи корпорації "Богдан Моторс". У відомстві повідомили, що розслідують закупівлю Міністерством оборони із 2015-го до 2019 року військової техніки та послуг неналежної якості за завищеними цінами.
Зокрема, ідеться про контракти на постачання 300 медавтомобілів "Богдан-2251", понад 800 автомобілів підвищеної прохідності "Богдан-63172" (МАЗ-63172), проведення модернізації та ремонту фрегата "Гетьман Сагайдачний", закупівлю малих броньованих артилерійських катерів "Гюрза-М", "Кентавр".
До 2009 року співвласником корпорації "Богдан" був п'ятий президент України Петро Порошенко. Він продав свою частку бізнес-партнеру Олегові Свинарчуку, який пізніше змінив прізвище на Гладковський. Останній був президентом компанії із 2005 року, покинув цю посаду, коли став заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), і в липні 2019 року знову очолив "Богдан". Гладковський пішов із РНБО після скандалу навколо розкрадань на оборонних підприємствах.
17 жовтня 2019 року Гладковського в аеропорту "Бориспіль" затримали детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) під час спроби виїхати з країни. 18 жовтня його повідомили про підозру у зловживанні владою або службовим становищем та декларуванні недостовірної інформації. За даними слідства, Гладковський, будучи на посаді першого заступника секретаря РНБО, забезпечив внесення в державне оборонне замовлення і подальшу закупівлю вантажних авто МАЗ-6317 ("Богдан-6317") за завищеними цінами у дочірнього підприємства "Автоскладальний завод №2", що входить до складу "Богдан Моторс", кінцевим бенефіціаром якої він є.
19 жовтня Вищий антикорупційний суд відправив Гладковського під арешт з альтернативою застави в розмірі 10,623 млн грн. 21 жовтня сім'я Гладковського внесла за нього заставу, він покинув СІЗО.
У лютому – березні 2019 року програма "Наші гроші" оприлюднила розслідування про розкрадання в оборонному секторі України. За даними журналістів, фігуранти схеми заробили щонайменше 250 млн грн під час війни на Донбасі. Згідно з розслідуванням, у схемі брали участь Гладковський, його син Ігор та ексглава "Укроборонпрому" Павло Букін.
У програмі йшлося про те, що учасники групи за допомогою фірм-прокладок скуповували контрабандою старі запчастини до військової техніки в Росії й у два – чотири рази дорожче перепродували їх заводам "Укроборонпрому". Такою "прокладкою" був, зокрема, завод "Кузня на Рибальському", співвласником якого тоді був Порошенко.
У листопаді 2018 року пов'язана з українським бізнесменом Сергієм Тігіпком кіпрська компанія Ewins Limiтеd із групи ТАС придбала в інвестиційного фонду Порошенка "Прайм Ессетс Кепітал" 2 535 263 акції "Кузні на Рибальському", а у фонду ВІК нардепа від Блоку Петра Порошенка Ігоря Кононенко – 690 460 акцій заводу. Після цього компанія Тігіпка стала власником більше ніж 94% від статутного капіталу товариства. Суми угоди не розголошували, але у звітності Ewins Limiтеd ішлося, що Тігіпко заплатив інвестфонду Порошенка за акції заводу майже $236 млн.
За даними LIGA.net, акції та нерухомість заводу наразі під арештом. Наприкінці 2020 року "Кузня на Рибальському" зупинила будівництво катерів для ВМС України.