У заяві йдеться, що для обшуків не було жодної юридичної необхідності.
"Маски-шоу, що їх ДБР та прокуратура влаштували на підприємстві, колектив і менеджмент заводу розцінюють як ще один доказ свідомого доведення підприємства до банкрутства і зриву виконання його контрактних зобов’язань перед українською армією в умовах російської агресії. ДБР уже не один рік тероризує завод і добре знає, що не було жодного випадку, коли б "Кузня" не надала наявних документів на їхню вимогу", – ідеться в заяві.
Керівництво заводу вважає, що слідчі перевищили повноваження, визначені рішенням Печерського суду, і "незаконно вилучали будь-які документи, які їм траплялися на око, а не лише ті, які визначені рішенням судді".
"Кузня" сумлінно ставиться до виконання своїх контрактних зобов’язань, в умовах не завжди вчасних розрахунків інвестує у проєкти власні кошти. І навіть залучає кредитні ресурси... Усупереч поширюваним фейкам про нібито "надприбутковість" оборонних проєктів, вони реалізуються на межі рентабельності", – стверджують у заяві.
На заводі прокоментували розслідування будівництва трьох броньованих десантно-штурмових катерів "Кентавр ЛК", "Станіслав" та "Малин". За даними "Кузні", ціна цих катерів, залежно від комплектації, щонайменше у два з половиною рази нижча за вартість закордонних аналогів, "які, до того ж, у 2016 році ніхто Україні не продавав".
Підприємство підкреслило, що ці катери – пілотні проєкти, тому тактико-технічне завдання на їх виготовлення неминуче може змінювати у процесі замовник, тобто Міністерство оборони, а завод зобов'язаний це враховувати.
"Готовність трьох десантно-штурмових катерів у середньому становить приблизно 90%. Успішно завершені їх швартові та ходові випробування, і замість того, щоб прийняти катери на озброєння, влада намагається зупинити цей процес, що негативно вплине на боєздатність ВМС України", – підкреслили на заводі.
Підприємство має намір оскаржити дії правоохоронців.
Контекст
28 квітня ДБР прийшло з обшуками на завод "Кузня на Рибальському" в Києві й у підрозділи корпорації "Богдан Моторс". У відомстві повідомили, що розслідують закупівлю Міністерством оборони із 2015-го до 2019 року військової техніки та послуг неналежної якості за завищеними цінами.
Зокрема, ідеться про контракти на постачання 300 медавтомобілів "Богдан-2251", понад 800 автомобілів підвищеної прохідності "Богдан-63172" (МАЗ-63172), проведення модернізації та ремонту фрегата "Гетьман Сагайдачний", закупівлю малих броньованих артилерійських катерів "Гюрза-М", "Кентавр".
До 2009 року співвласником корпорації "Богдан" був п'ятий президент України Петро Порошенко. Він продав свою частку бізнес-партнеру Олегові Свинарчуку, який пізніше змінив прізвище на Гладковський. Останній був президентом компанії із 2005 року, покинув цю посаду, коли став заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), і в липні 2019 року знову очолив "Богдан". Гладковський пішов із РНБО після скандалу навколо розкрадань на оборонних підприємствах.
17 жовтня 2019 року Гладковського в аеропорту "Бориспіль" затримали детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) під час спроби виїхати з країни. 18 жовтня його повідомили про підозру у зловживанні владою або службовим становищем та декларуванні недостовірної інформації. За даними слідства, Гладковський, будучи на посаді першого заступника секретаря РНБО, забезпечив внесення в державне оборонне замовлення і подальшу закупівлю вантажних авто МАЗ-6317 ("Богдан-6317") за завищеними цінами у дочірнього підприємства "Автоскладальний завод №2", що входить до складу "Богдан Моторс", кінцевим бенефіціаром якої він є.
19 жовтня Вищий антикорупційний суд відправив Гладковського під арешт з альтернативою застави в розмірі 10,623 млн грн. 21 жовтня сім'я Гладковського внесла за нього заставу, він покинув СІЗО.
У лютому – березні 2019 року програма "Наші гроші" оприлюднила розслідування про розкрадання в оборонному секторі України. За даними журналістів, фігуранти схеми заробили щонайменше 250 млн грн під час війни на Донбасі. Згідно з розслідуванням, у схемі брали участь Гладковський, його син Ігор та ексглава "Укроборонпрому" Павло Букін.
У програмі йшлося про те, що учасники групи за допомогою фірм-прокладок скуповували контрабандою старі запчастини до військової техніки в Росії й у два – чотири рази дорожче перепродували їх заводам "Укроборонпрому". Такою "прокладкою" був, зокрема, завод "Кузня на Рибальському", співвласником якого тоді був Порошенко.
У листопаді 2018 року пов'язана з українським бізнесменом Сергієм Тігіпком кіпрська компанія Ewins Limiтеd із групи ТАС придбала в інвестиційного фонду Порошенка "Прайм Ессетс Кепітал" 2 535 263 акції "Кузні на Рибальському", а у фонду ВІК нардепа від Блоку Петра Порошенка Ігоря Кононенко – 690 460 акцій заводу. Після цього компанія Тігіпка стала власником більше ніж 94% від статутного капіталу товариства. Суми угоди не розголошували, але у звітності Ewins Limiтеd ішлося, що Тігіпко заплатив інвестфонду Порошенка за акції заводу майже $236 млн.
За даними LIGA.net, акції та нерухомість заводу наразі під арештом. Наприкінці 2020 року "Кузня на Рибальському" зупинила будівництво катерів для ВМС України.
-1 Київ
