Пєсков заявив, що стосовно цього є позиція глави російського МЗС Сергія Лаврова, а йому до цього "додати нічого".
"Тут щодо цього є позиція, яку висловлював міністр закордонних справ Росії Лавров. Мені до цього додати нічого й нічого прокоментувати", – цитують Пєскова журналісти.
18 лютого Лавров на пресконференції в Ер-Ріяді заявив, що для РФ буде неприйнятним розміщення військових із держав – членів НАТО на території України після досягнення угоди про врегулювання війни, писала "Європейська правда".
"Тому, пояснили ми сьогодні, поява військ збройних сил із тих же країн НАТО, але під чужим прапором – під прапором ЄС чи національними прапорами – нічого в цьому плані не змінює. Це для нас, звичайно ж, неприйнятно", – сказав російський міністр.
Контекст
Після того як президент Франції Еммануель Макрон у лютому 2024 року заявив про ймовірне скерування західних військ в Україну, в експертному середовищі й серед світових політиків почалося публічне обговорення цього питання. Частина лідерів підтримала таку ідею, зокрема Литва оголосила про готовність скерувати своїх військових інструкторів в Україну. Серед тих, хто відкидав таку можливість, був канцлер Німеччини Олаф Шольц.
Наприкінці року дискусії стали активнішими. В українському уряді заявили, що Україна готова до розміщення західних військ на своїй території. ЗМІ писали, що на Заході активно обговорюють імовірність скерування військ країн НАТО в Україну для надання допомоги в демілітаризованій зоні в разі укладення відповідної мирної угоди.
21 січня 2025 року президент України Володимир Зеленський сказав, що гарантії безпеки після війни забезпечить не менше ніж 200 тис. європейських миротворців. Проте європейські країни розглядають імовірність скерування приблизно 40–50 тис. військових для підтримки миру в разі ймовірного припинення вогню, написала FT 23 січня.
16 лютого британський прем'єр Кір Стармер заявив про готовність Великобританії скерувати військових в Україну для забезпечення потенційної мирної угоди. Наступного дня таку можливість не відкинули в уряді Швеції. За інформацією ЗМІ, 17 лютого лідери європейських країн під час "кризової зустрічі" в Парижі сварилися через це питання.
The Economist із посиланням на джерела повідомляв, що США хочуть долучити військових із Бразилії й Китаю до складу миротворчого контингенту.
24 лютого Трамп сказав, що говорив на цю тему з Путіним і він "прийме це".
"Коли угоду буде укладено, вони [миротворці] зможуть спостерігати, чи все належно виконують. [...] Росія повернеться до своїх справ, а Україна та Європа повернуться до своїх", – сказав американський президент.
+5 Київ
