Парламент Болгарії схвалив декларацію про заборону скерування військ в Україну

Політика

Парламент Болгарії ухвалив декларацію, згідно з якою військові країни не братимуть участі в операціях в Україні, якщо це не буде зобов'язання в межах НАТО, ЄС, ООН та ОБСЄ. Про це повідомляє болгарське видання Novinite.com 21 лютого.

У декларації закликали до дипломатичного розв'язання конфлікту. Водночас у документі немає прямого засудження війни, розв'язаної країною-агресором Росією проти України, а спроби додати формулювання із засудженням дій РФ відхилили.

Також не ухвалили пропозицію щодо вилучення згадок про зобов'язання Болгарії перед НАТО і ЄС.

Під час парламентських дебатів депутат проросійської партії "Відродження" Ангел Георгієв заявив, що декларація залишає можливість скерування болгарських військових в Україну. Водночас депутат партії "Є такий народ" Станіслав Балабанов запевнив, що без офіційного запиту Ради міністрів роль парламенту полягала виключно в наданні інституційної гарантії через декларацію.

Контекст

Після того, як президент Франції Еммануель Макрон у лютому 2024 року заявив про ймовірне скерування західних військ в Україну, в експертному середовищі й серед світових політиків почалося публічне обговорення цього питання. Частина лідерів підтримала таку ідею, зокрема Литва оголосила про готовність скерувати своїх військових інструкторів в Україну. Серед тих, хто відкидав таку ймовірність, був канцлер Німеччини Олаф Шольц.
Наприкінці року дискусії стали активнішими. В українському уряді поінформували, що Україна готова до розміщення західних військ на своїй території. ЗМІ писали, що на Заході активно обговорюють імовірність скерування військ країн НАТО в Україну для надання допомоги в демілітаризованій зоні в разі укладення відповідної мирної угоди.
21 січня 2025 року президент України Володимир Зеленський заявив, що гарантії безпеки після війни забезпечить не менше ніж 200 тис. європейських миротворців. Проте європейські країни розглядають можливість скерування приблизно 40–50 тис. військових для підтримання миру в разі ймовірного припинення вогню, написала FT 23 січня.
16 лютого британський прем'єр Кір Стармер оголосив про готовність Великобританії скерувати військових в Україну для забезпечення потенційної мирної угоди. Наступного дня такої ймовірності не відкинули в уряді Швеції. За інформацією ЗМІ, 17 лютого лідери європейських країн під час "кризової зустрічі" в Парижі сварилися через це питання.
The Economist із посиланням на джерела повідомляв, що США хочуть долучити військових із Бразилії й Китаю до складу миротворчого контингенту.
19 лютого міністр оборони ФРН Борис Пісторіус заявив, що Німеччина не виступає категорично проти ймовірної участі своїх військових у миротворчій місії в Україні, однак це питання недоцільно обговорювати до підписання мирної угоди між РФ та Україною.
Того самого дня The Telegraph із посиланням на слова поінформованих співрозмовників написало, що Стармер привезе президентові США Дональду Трампу план розгортання в Україні менше ніж 30 тис. європейських військових, щоб спробувати забезпечити американський захист для розгортання.
Водночас начальник ГУР Міноборони України Кирило Буданов заявив, що в жодній країні світу перебування миротворчих сил не спрацювало.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс сказав, що в його країні тривають обговорення щодо ймовірності скерування військових в Україну як частини потенційного миротворчого контингенту, але для реалізації цього рішення потрібно виконати певні умови.