"Якщо ми говоримо про Козака, то очевидно, я прогнозую, буде заочне досудове розслідування, але для цього необхідно зібрати чіткий перелік доказів, експертиз. Тому я розумію, що правоохоронні органи поспішають повільно за цим кейсом", – сказав він.
Політик упевнений, що цю справу розглядатимуть у найвищих судових інстанціях і не тільки України, а й, зокрема, у Європейському суді із прав людини.
У лютому 2021 року Рада національної безпеки та оборони (РНБО) ввела санкції проти нардепів від ОПЗЖ Віктора Медведчука, Козака і належних їм та їхнім сім'ям компаній (зокрема, під санкції потрапили телеканали "112 Україна", ZIK і NewsOne). Обмеження до цих осіб вирішили застосувати на підставі розслідування СБУ щодо фінансування тероризму. Під санкції, зокрема, потрапив Новошахтинський завод нафтопродуктів, оскільки, за даними ЗМІ, він забезпечував нафтопродуктами окуповані Росією території Донецької та Луганської областей. Секретар РНБО Олексій Данілов заявляв, що дизпальним із цього заводу заправляють російські танки в ОРДЛО.
11 травня генпрокурорка України Ірина Венедіктова підписала Медведчуку та Козаку підозри у державній зраді й замаху на розкрадання національних ресурсів.
У справі три епізоди, перший із них стосується допомоги Росії в заволодінні нафтогазовим родовищем в анексованому Криму, другий – передання спецслужбам РФ секретних відомостей про українські війська, третій – участі фігурантів у розробленні проєкту "Луч", за допомогою якого планували вербувати українських мігрантів у РФ.
Підозр не вручали особисто – Козак, за даними СБУ, наразі у РФ і "не планує повертатися".
13 травня Печерський райсуд Києва відправив Медведчука під цілодобовий домашній арешт до 9 липня, на нього наділи електронний браслет. Прокуратура просила заарештувати його до 10 липня з альтернативою застави в розмірі 300 млн грн. Медведчук назвав справу політично мотивованою.
20 травня СБУ оголосила Козака в розшук, Печерський районний суд Києва дав дозвіл на його затримання.
+5 Київ
