Пропозицію потенційної угоди під час візиту до Києва передав главі Української держави міністр фінансів США Скотт Бессент, її планували підписати на полях Мюнхенської конференції з безпеки 14–16 лютого. Однак Зеленський не погодився на пропозицію адміністрації президента США Дональда Трампа, пояснивши це тим, що "вона ще не готова для того, щоб захистити інтереси України".
Один зі співрозмовників видання заявив, що "був уражений масштабами вимог адміністрації Трампа", а, за словами радника, "США фактично наполягали на контролі над ширшим спектром матеріалів, включно з рідкісними металами й важливими матеріалами, такими як літій, графіт і уран", котрі іноді можна сплутати з "рідкісноземельними елементами". Стосовно плутанини видання зазначає, що дійсно, така спочатку виникла, коли Трамп заявив, що США зацікавлені в отриманні доступу до "рідкісноземельних" мінералів України.
"Цей коментар викликав певну плутанину як у США, так і в Києві, оскільки, хоча така категорія елементів є в Україні, країна не містить їх у кількостях, що заслуговують на увагу. "Рідкісноземельні елементи" є офіційною категорією для групи із 17 елементів, які використовують для живлення електромобілів, мобільних телефонів і високотехнологічних систем захисту", – ідеться у статті.
За словами радника, хоча Україна не є домінантним світовим виробником цих матеріалів, їхня довгострокова вартість може різко зрости й сягнути $5 трлн, "хоча ця цифра є дуже невизначеною". WP зазначає, що точний перелік українських ресурсів, які Трамп хоче контролювати, невідомий.
Українські офіційні особи працюють над контрпропозицією, яка однаково забезпечить Вашингтону більший доступ до природних ресурсів країни, але посилить гарантії безпеки США для України, повідомило семеро людей, ознайомлених із перебігом обговорень.