Україна і Грузія вперше приєдналися до тристоронніх перемовин Румунії, Польщі та Туреччини

Політика

Україна і Грузія 23 квітня вперше приєдналися до тристоронніх перемовин членів НАТО Румунії, Польщі та Туреччини. Про це у Twitter повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, який перебуває з візитом у Бухаресті.

"Україна і Грузія, ключові партнери НАТО в регіоні Чорного моря, сьогодні вперше приєднуються до тристороннього формату Румунії, Польщі, Туреччини в обговоренні спільних викликів і спільного майбутнього нашого регіону", – написав він.

Кулеба зазначив у Facebook, що Бухарест, Варшава і Анкара заснували тристоронній переговорний формат 2012 року на саміті НАТО в Чикаго, а сьогодні вперше запросили до участі в цій зустрічі Київ і Тбілісі.

"І це не просто запрошення. Це політичний сигнал і конкретна дія щодо підтримки України у важкий момент. Україна є ключовим партнером НАТО в регіоні Чорного моря разом із Грузією і складає невід'ємну частину формули його безпеки і процвітання. Тому сьогодні ми тут", – написав він.

У зустрічі, окрім Кулеби, візьмуть участь глава МЗС Грузії Давід Залкаліані, глава МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу, глава МЗС Румунії Богдан Ауреску і глава МЗС Польщі Збігнєв Рау. Захід відбудеться "на тлі безпекових загроз, які створює агресивна поведінка Росії та її зростаюча мілітаризація Криму, Чорного і Азовського морів", зазначив український міністр.

"Ітиметься і про посилення присутності та готовності НАТО до зміцнення безпеки та стабільності в регіоні, і про євроатлантичні перспективи України та Грузії, і про ініційований Україною формат Кримської платформи. Окремо поспілкуємося у двосторонньому форматі з колегами про політику і торгівлю у відносинах між нашими країнами. Російські хвилі накочуються, а ми продовжуємо робити свою роботу, щоб вони відступали", – написав Кулеба.

Контекст

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі і Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
2018 року в НАТО визнали за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна отримала статус партнера розширених можливостей.
6 квітня президент України Володимир Зеленський заявляв під час телефонної розмови з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, що Альянс – це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі і що надання Україні плану дій щодо членства в НАТО "стане справжнім сигналом для РФ". Коментуючи розмову із Зеленським, Столтенберг заявив, що НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.
Серед членів НАТО Латвія і Литва підтримали надання Україні ПДЧ. 7 квітня міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що це буде "сильним сигналом для Росії", що курс, який обрала Україна, цінують країни НАТО. Цього самого дня міністр закордонних справ Латвії Едгар Рінкевичс сказав, що однозначно підтримає таке рішення, оскільки Україна вже протягом 15 років намагається приєднатися до НАТО.
8 лютого перший віцеспікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявляв, що парламент має ухвалити майже 60 законопроєктів, щоб прокласти Україні шлях до ЄС і НАТО.
Колишній спецпредставник Держдепартаменту США в Україні Курт Волкер повідомляв, що Україна мала отримати ПДЧ в НАТО ще 2008 року на саміті Альянсу в Бухаресті, але союзники Сполучених Штатів по Альянсу побоювалися створення "автоматизму в напрямку до членства".