Обидві сторони були дещо різкими одна з одною, навіть обмінюючись звинуваченнями в "шантажі", ідеться у статті. Приводом стало одразу кілька тем: політика США за президента Дональда Трампа, імпорт російської нафти в ЄС, який триває, і дискусії про ймовірний прискорений вступ України в Євросоюз.
Європейські країни й Україна загалом зацікавлені в завершенні війни, проте роздратування посилюється на тлі дій Вашингтона й відсутності тиску на Москву. Додаткове невдоволення в європейських столицях викликали різкі заяви українського президента Володимира Зеленського. Зокрема, у січні в Давосі він розкритикував Європу за повільність і брак рішучості, попри те, що ЄС раніше погодив для України пакет допомоги на €90 млрд.
Новий виток напруженості пов'язаний із нафтопроводом "Дружба". Після пошкодження української ділянки трубопроводу в січні Київ фактично відмовився оперативно його відновлювати, заявляючи, що доходи від прокачування російської нафти допомагають Кремлю вести війну. Це спричинило різку реакцію Угорщини, яка й далі отримує російську нафту за винятком із санкційного режиму ЄС. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан використав суперечку, щоб загальмувати остаточне затвердження нового пакету допомоги Україні.
Брюссель у підсумку пов'язав виділення коштів зі співпрацею Києва щодо питання відновлення "Дружби". Зеленський назвав такий підхід шантажем, а потім припустився різкого висловлювання на адресу Орбана, за що дістав публічне зауваження з боку Єврокомісії, нагадує видання.
Додатковим джерелом суперечок залишається тема членства України в ЄС. Хоча переговори про вступ були відкриті ще 2023 року, сама процедура зазвичай забирає роки. На цьому тлі обговорюють варіант прискореного приймання України, імовірно, уже 2027 року. Київ зацікавлений у такому сценарії, однак у самому Євросоюзі ставляться до нього обережно, побоюючись тиску ззовні й поспішних рішень.
За оцінкою авторів матеріалу, нинішній конфлікт поки не означає глибокого розколу між Україною і Європою, але засвідчує вразливість відносин союзників.