+2 Київ
"Ми рішуче засуджуємо повномасштабне військове вторгнення Росії в Україну. Вона підірвала основи міжнародного порядку, заснованого на правилах, а також безпеку та стабільність Європи. Жертва українського народу за свій європейський вибір є безпрецедентною. Україна захищає не лише свою територію, а й Статут ООН, наші спільні цінності й основні принципи міжнародного права", – ідеться в декларації.
Естонія також висловила "рішучу підтримку української формули миру", яку раніше презентував Зеленський.
"Ми підтверджуємо нашу підтримку принципів міжнародного права, непорушності кордонів і права кожної держави обирати власний шлях і механізми безпеки. Ми повторюємо нашу вимогу до Російської Федерації негайно, повністю та беззастережно вивести всі свої військові сили з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів", – наголосили підписанти.
Вони висловили згоду "з тим, що сильна, незалежна та заможна Україна як частина євроатлантичної родини та як член ЄС і НАТО є важливою для майбутнього європейської безпеки".
"Європейський союз і НАТО, засновані на спільних цінностях, мають залишатися наріжним каменем безпеки у Європі. [...] У контексті Вільнюського саміту НАТО ми погоджуємося працювати разом, щоб визначити спосіб, який допоможе наблизити Україну до членства в НАТО і прокласти шлях до приєднання України до НАТО, щойно це дозволять умови. Ми зобов’язуємося тісно координувати співпрацю із цього питання та з питання забезпечення безпеки України на шляху до членства в НАТО", – написано в декларації.
Окремо в документі наголошують на "важливості історичного рішення Європейського союзу, ухваленого 23 червня 2022 року, про надання Україні статусу країни – кандидата на вступ до ЄС", і висловлюють підтримку Естонією членства України в ЄС.
"Естонія очікує, що Україна почне переговори про вступ у 2023 році за умови виконання рекомендацій. Естонія продовжуватиме рішуче підтримувати Україну – військово, економічно та політично – стільки, скільки буде потрібно, до перемоги України. Естонія й далі сприятиме наданню ефективної військової допомоги Україні, зокрема через Європейський фонд миру", – ідеться в декларації.
Також у документі зазначають, що відносини Києва і Таллінна зміцнилися за останній рік у різних сферах, а Україна наголошує на "важливості підтримки, яку надає Естонія, включно із зусиллями уряду, муніципалітетів, громадянського суспільства та неурядових організацій, щоб допомогти Україні протистояти російській агресії та сприяти відбудові й швидкому відновленню, зокрема в Житомирській області".
"Ми визнаємо важливість цифрового розвитку та зміцнення кіберспроможностей і зобов’язуємося й далі розвивати вже доволі інтенсивну співпрацю в цих сферах. Ми підкреслюємо нашу тверду відданість притягненню до відповідальності винних у воєнних злочинах та інших жорстоких злочинах, скоєних у зв’язку з військовою агресією Росії проти України. Ми вітаємо ордери Міжнародного кримінального суду на арешт. Ми розглядаємо це як початок процесу притягнення до відповідальності російських лідерів за злочини й звірства, щодо яких вони віддають накази, дозволяють або коять в Україні. Злочин агресії є першопричиною всіх інших злочинів, які скоюються в Україні. Ми підтримуємо створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії за широкої міжнародної підтримки, оскільки це забезпечує максимальну легітимність, водночас створюючи можливість судового переслідування політичного керівництва", – ідеться в декларації.
У ній написано, що Естонія й Україна "разом із найближчими партнерами" шукають "шляхи посилення тягаря для Росії, зокрема шляхом ухвалення нових пакетів санкцій ЄС, а також рішучих і комплексних заходів проти ухилення Росії від санкцій".
"Ми спільно продовжуватимемо роботу над створенням правової основи для використання заморожених і знерухомлених російських активів для підтримки відновлення України та для цілей виплати репарацій", – зазначають у документі.
