$39.22 €42.36
menu closed
menu open
weather +8 Київ

Україна піднялася на 10 місць у рейтингу сприйняття корупції – Transparency International

Україна піднялася на 10 місць у рейтингу сприйняття корупції – Transparency International У Transparency International вважають, що результат України не відповідає декларованим країною прагненням до швидкої євроінтеграції
Фото: ЕРА

За результатами дослідження "Індекс сприйняття корупції –  2018" Transparency International Україна посіла 120-те місце серед 180 країн світу.

29 січня міжнародна антикорупційна організація Transparency International оприлюднила результати дослідження "Індекс сприйняття корупції – 2018", у якому Україна посіла 120-те місце серед 180 країн світу.

"Україна дещо покращила свої показники. Її результат – 32 бали та 120-те місце серед 180 країн. Таким чином Україна здобула ще два бали та піднялася на 10 місць (результат за 2017 рік – 30 балів, 130-те місце)", – зазначили в організації.

Виконавчий директор Transparency International Україна Андрій Боровик підкреслив, що такий результат не відповідає декларованим українською владою прагненням до швидкої євроінтеграції, реформ та очищення від корупції усіх сфер життя.

"Якщо ситуація з корупцією в Україні продовжить змінюватися такими темпами, то наздоганяти ту ж таки Польщу доведеться не одне десятиліття. Влада повинна, а громадянське суспільство давно готове подвоїти зусилля на цьому шляху", – заявив він.

У міжнародній організації зазначили, що українська влада частково виконала їхні рекомендації на 2018 рік щодо створення антикорупційного суду. Україна ухвалила відповідне законодавство, проте повноцінний запуск Вищого антикорупційного суду перенесли на 2019 рік. Більшість рекомендацій влада проігнорувала.

"Очевидно, що прогрес останніх років був забезпечений головним чином реформами, які були започатковані ще у 2014 році. Проте одним із головних стримуючих факторів антикорупційного поступу досі залишається брак політичної волі", – вважають у Transparency International.

Організація розробила рекомендації для української влади на 2019 рік, серед яких перезапуск Національного агентства з питань запобігання корупції, впровадження автоматичної перевірки декларацій та моніторингу рівня декларантів, забезпечення ефективної роботи реєстру бенефіціарів, продовження реформи публічних закупівель, посилення контролю за фінансами політичних партій, посилення повноважень НАБУ і покарання винних у нападах на антикорупційних активістів.

7 червня 2018 року Верховна Рада ухвалила закон "Про Вищий антикорупційний суд". 11 червня його підписав президент України Петро Порошенко.

13 червня у Центрі протидії корупції заявили, що в документі з'явилася норма, якої не зачитували в Раді та не обговорювали у профільному комітеті. Згідно із цією нормою, апеляції у справах Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), які вже надійшли в суди, мали розглядати в судах загальної юрисдикції, а не в антикорупційному суді. НАБУ пояснювало, що це може нівелювати роботу детективів бюро за останні три роки.

12 липня парламент ухвалив у другому читанні і в цілому законопроект №7441, яким буде внесено зміни до закону України "Про судоустрій і статус суддів". Серед іншого підтримано поправки до закону "Про Вищий антикорупційний суд" щодо підзвітності йому апеляцій у корупційних справах. На внесенні цих змін наполягали в Міжнародному валютному фонді і Держдепартаменті США.

2 серпня документ підписав Порошенко.

13 серпня голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергій Козьяков заявляв, що завершення конкурсу з добору суддів в антикорупційний суд заплановано на лютий 2019 року.