Україна розраховує на підтримку Словаччини у протидії спробам оператора "Північного потоку – 2" обійти вимоги сертифікації ЄС

Політика

Україна цінує підтримку, яку надає Словаччина у питаннях захисту суверенітету і територіальної цілісності країни. Про це 13 жовтня у Мальме (Швеція) під час зустрічі з прем'єр-міністром Словаччини Едуардом Геґером заявив очільник уряду Денис Шмигаль, повідомив пресцентр Кабміну.

"Ми розраховуємо на підтримку Словаччини у питанні протидії оператору "Північного потоку – 2" у спробах обійти стандартні вимоги сертифікації Європейського союзу", – зазначив Шмигаль.

Очільники урядів України та Словаччини також обговорили питання транспортування газу, розвитку електро- та гідроенергетики, поновних джерел енергії.

Україна з нетерпінням чекає на проведення п'ятого засідання українсько-словацької змішаної комісії з питань економічного, промислового і науково-технічного співробітництва та інших міжурядових комісій до кінця року, підкреслив Шмигаль.

За його словами, це дасть нові стимули для зміцнення партнерства між країнами.

Шмигаль і Геґер домовилися провести наступну зустріч в Ужгороді.

Контекст

"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Його будівництво повністю завершено, заявила російська корпорація "Газпром" 10 вересня. 4 жовтня "Газпром" повідомив, що розпочав заповнювати газом першу нитку газопроводу "Північний потік – 2".
Радниця міністра енергетики України Олена Зеркаль говорила у вересні, що газопровід ще не сертифіковано. Процедура передбачає, що запуск "Північного потоку – 2" має схвалити Єврокомісія, розповідав голова правління НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви і Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Адміністрація Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня цього року глава Білого дому назвав "контрпродуктивним" із погляду відносин із Європою введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
Німеччина та США 21 липня повідомили, що уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії та закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України". Згідно з угодою, транзит через Україну після введення в дію газопроводу має бути продовжено на 10 років (чинний контракт на транзит завершується 2024 року).
Вищий земельний суд німецького Дюссельдорфа 25 серпня зобов'язав оператора газопроводу бути незалежним від "Газпрому" й дотримуватися європейського законодавства. Генеральний директор компанії "Оператор ГТС України" Сергій Макогон заявив, що це "саме те, на чому наполягає Україна".
На початку жовтня Федеральне мережеве агентство ФРН висунуло вимогу до оператора "Північного потоку – 2" підтвердити, що газопровід відповідає нормам ЄС.
Очільник МЗС РФ Сергій Лавров говорив 15 вересня, що німецький регулятор може видати дозвіл на запуск газопроводу"Північний потік – 2" до початку 2022 року.