Політика

Україну вперше запросили до розширеного формату конференції національних директорів озброєнь у штаб-квартирі НАТО

25 жовтня 2021, 22.59 Этот материал также можно прочитать на русском

Україну на конференції представлятиме заступник міністра оборони Олександр Носов Фото: mil.gov.ua

Україну вперше запросили до розширеного формату конференції національних директорів озброєнь у штаб-квартирі НАТО. Про це заявив заступник міністра оборони України Олександр Носов, який представлятиме країну на конференції у Брюсселі, повідомила 25 жовтня пресслужба Міноборони України.

За словами Носова, Україну раніше вже залучали до участі в засіданнях конференції, але зараз уперше йдеться про питання, яке належить до прерогативи суто держав – членів НАТО, зокрема інновації в оборонно-технічній сфері, трансформації у взаємодії з наукою та оборонно-промисловим комплексом і досягнення оптимального співвідношення військових потреб і бюджетних можливостей.

Захід відбудеться 26 жовтня під головуванням генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга.

Носов зазначив, що конференція Альянсу відбудеться після того, як минулого тижня, 21 жовтня, міністри оборони країн НАТО затвердили новий план оборони союзу під час конфліктів і криз із метою планування негайного формування сил Альянсу в потрібний час і в потрібному місці.

У Брюсселі також заплановано двосторонні зустрічі Носова з національними директорами з озброєння держав – членів НАТО.

Як уточнили в Міноборони, конференція національних директорів з озброєння із 1996 року є вищим дорадчим комітетом Північноатлантичної ради НАТО у галузі озброєнь. Вона координує реалізацію політики НАТО у сфері розвитку озброєння і військової техніки. До роботи конференції залучають керівників національних відомств або відповідних підрозділів відомств, які відповідають за формування і реалізацію політики у сфері озброєння і військової техніки.

Контекст

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, в підсумковому комюніке якого зазначено, що Альянс підтримує входження України в НАТО.
Президент США Джо Байден говорив, що російська агресія не стане перешкодою для вступу України в НАТО. Водночас, відповідаючи на запитання, чи отримає Україна план дій для членства в НАТО, він сказав, що "це ще треба побачити" і спочатку Україна має викорінити корупцію.
Глава МЗС України Дмитро Кулеба говорив у липні, що Україна хоче отримати від НАТО конкретну інформацію про перспективи приєднання до Альянсу. "Якщо Росія є причиною, не кажіть нам, що це через брак реформ", – підкреслював міністр.
За словами спікера Кремля Дмитра Пєскова, вступ України до Альянсу змусить Росію вжити "активних заходів". У відповідь на це Кулеба заявив, що Київ не цікавить думка Росії щодо приєднання України до НАТО.
20 жовтня під час візиту до Києва глава Пентагону Ллойд Остін зазначив, що "жодна третя країна" не має права вето на вступ України в НАТО. У відповідь на це президент РФ Володимир Путін сказав, що міністр оборони США "відкриває двері НАТО Україні".
Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Росія не має боятися вступу України в НАТО, оскільки це оборонний Альянс.