"Мені здається, що ми в 1994 році виконали всі необхідні [вимоги] для вступу в НАТО. Це суто політичне рішення насправді. Справа в тому, щоб переконати скептиків, які були скептиками у 2008-му, які є скептиками зараз. Можемо їх прямо назвати: Франція, Німеччина. Ну і ще кілька країн. Можливо, Італія, Словенія, Угорщина. Мова про те, щоб працювати з ними", – підкреслив він.
Арестович назвав три важливі сигнали останніх днів на тему вступу України в НАТО. Перший – заява G7 про те, що Росія – сторона конфлікту. Другий – слова НАТО про вступ України до Альянсу через ПДЧ. І третій – заява президента США Джо Байдена про те, що ситуація на Донбасі не є перешкодою для вступу України в НАТО.
"Мені здається, що як тільки ми переконаємо скептиків, одразу все буде добре... Якщо порівняти з Болгарією, то ми дуже давно готові [до вступу в Альянс]", – додав він.
Контекст
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України у Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
У 2018 році в НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня у Брюсселі відбувся саміт НАТО. Представників України цьогоріч на нього не запрошували. Генсек Альянсу Єнс Столтенберг заявив, що Росія не вирішуватиме, чи вступати Україні в НАТО.