"Українці й поляки об'єднані спільною метою". Зеленський привітав Польщу із Днем незалежності та поговорив із Дудою

Політика

11 листопада президент України Володимир Зеленський від імені України привітав Польщу із Днем незалежності, опублікувавши твіт.

"Бажаю, щоб ваша незалежність була непорушною та вічною. Наші народи об'єднані спільною метою й цінністю свободи. Завжди, коли ми були на одному боці, ми змінювали історію на краще і разом перемагали. Разом ми щонайменше вдвічі сильніші! Українці ніколи не втратять вдячності Польщі й завжди цінуватимуть допомогу поляків у найважчий час російської агресії. Польський народ допоміг Україні вистояти", – написав Зеленський.

Він подякував "за повагу до всіх українців, яких прихистили поляки й відкрили для них свої домівки".

"Міцне партнерство між нашими народами – назавжди вільними – робить сильнішими нас і всю нашу Європу! Україна й Польща об'єднані волею та завжди будуть разом. У ЄС, у НАТО й у всі визначальні моменти нашої спільної історії. Із Днем незалежності, Польще!" – заявив Зеленський.

Також президент України провів у цей день відеорозмову із президентом Польщі Анджеєм Дудою, поінформувала пресслужба Зеленського.

"Наші народи – разом з усією Європою – пройшли великий шлях, і завжди, коли ми були по один бік, ми змінювали історію на краще. Дивовижні речі можливі, якщо українці й поляки об'єднані спільною метою. Як у битвах під Оршею й Замостям, так і зараз, у битві, що триває заради свободи України, а отже, Польщі. Ми виграємо цю битву, бо цінуємо одне одного", – сказав Зеленський.

Він підкреслив, що "українці завжди будуть вдячні польському народові за допомогу у важкі часи російської агресії".

"Польські серця відчули ритм українських сердець саме тоді й так, як це було потрібно. Я вдячний, що для польського народу такі цінності, як честь, свобода й солідарність, є справді фундаментальними. І вдячний за спокій та повагу до всіх наших людей, яких ви прихистили, поділившись теплом польського дому. [...] Єдність Європи – наш спільний інтерес – може бути потужною лише тоді, коли одна з її основ – це союзництво між українською та польською волею, коли ми разом, коли ми разом і в Євросоюзі, і в НАТО, і в усі визначальні моменти нашої спільної історії. Разом ми щонайменше вдвічі сильніші", – вважає Зеленський.

Дуда у відповідь наголосив, що Польща й далі підтримуватиме Україну в боротьбі з російською агресією та на шляху до членства в НАТО і Євросоюзі.

Контекст

Польща від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну була одним із головних союзників України, послідовно підтримувала Україну в її боротьбі проти російської агресії, надаючи військову та гуманітарну допомогу. 31 травня Дуда повідомив, що його країна допомогла Україні на $7–8 млрд (або 1,5% від ВВП країни).
Зеленський заявляв, що у відносинах між Україною та Польщею зараз найвищий рівень довіри і співпраці "не просто за десятки років, а за життя багатьох поколінь наших народів".
2023 року відносини між Україною та Польщею погіршилися через так звану зернову кризу. Фермери з Польщі та інших європейських країн виходили на акції протесту, скаржачись, що українське зерно осідає у країнах і його не експортують далі, через що різко впали закупівельні ціни на зернові. Із 2 травня до 15 вересня діяла заборона на вільне постачання української пшениці, кукурудзи, ріпаку й насіння соняшнику до Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини.
15 вересня Єврокомісія скасувала заборону на ввезення української агропродукції, але Польща, Угорщина і Словаччина в односторонньому порядку продовжили заборону імпорту українського зерна.
Україна розпочала судову процедуру через заборону на ввезення українського зерна до Польщі, Словаччини й Угорщини. 21 вересня в Мінагрополітики України повідомили, що Україна та Польща домовилися виробити план взаємодії щодо експорту українського зерна. 24 вересня Дуда заявив, що його країна допоможе Україні наростити експорт зерна, але свій ринок залишить закритим.
Під час кризи з обох боків лунали різкі заяви. Деякі політики й експерти зазначали, що висловлювання Польщі обумовлені майбутніми виборами, на це натякав і Зеленський. Вибори в обидві палати парламенту Польщі відбулися 16 жовтня.
На початку листопада між країнами почав розгоратися новий конфлікт – польські перевізники блокують пункти пропуску й не пропускають українські вантажівки, вимагаючи повернення до дозвільної системи для українських перевізників. Її скасували під час введення "транспортного безвізу" України з ЄС. У Мінінфраструктури України наголосили, що ні скасування, ні змін в Угоді про лібералізацію вантажних перевезень через страйк польських перевізників не обговорюють.