0 Київ
3 березня Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду залишив без руху позов, у якому голова Конституційного Суду України Олександр Тупицький удруге оскаржив указ президента Володимира Зеленського про його усунення з посади судді КСУ.
Про це пресслужба Верховного Суду повідомила у Facebook. Імені Тупицького в релізі не називали, але вказали номер судового провадження. Дані порталу судової влади підтверджують, що позов подав саме голова КСУ.
Скріншот: court.gov.ua
Верховний Суд вирішив залишити без руху позов Тупицького, оскільки той пропустив терміни подання заяви.
"Позивач звернувся до суду 26 лютого 2021 року, проте строк оскарження указу президента України закінчився 29 січня 2021-го. Оскільки позовну заяву подано з пропуском строку, КАС ВС ухвалив залишити її без руху і надати позивачеві 10-денний строк із дня вручення копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку оскарження та доказів поважності причин його пропуску", – ідеться в повідомленні.
Уперше Тупицький подав позов про оскарження указу Зеленського 1 лютого. 3 лютого ВС вирішив, що його не можна розглядати в порядку адміністративного судочинства, і відмовив у відкритті провадження. Голова КСУ подав апеляцію на це рішення на розгляд Великої палати Верховного Суду, зауважили в суді.
28 грудня 2020 года Офіс генерального прокурора спрямував Зеленському клопотання про усунення Тупицького з посади судді КС строком на два місяці, а 29 грудня глава держави підписав відповідний указ. 26 лютого Зеленський продовжив термін усунення глави КСУ ще на місяць.
30 грудня КСУ опублікував заяву, у якій підкреслив, що не буде усувати Тупицького з посади, попри указ Зеленського. У КСУ заявили, що указ Зеленського не відповідає Конституції, оскільки вона не дає президенту права усувати суддів КСУ. До того ж Конституція взагалі не передбачає можливості усунення судді КСУ з посади, вважають у суді.
Представник президента в КСУ Федір Веніславський вважає, що президент має право усунути Тупицького. Він говорив, що такі повноваження глави держави передбачено Кримінальним процесуальним кодексом.
У КСУ 19 січня заявили, що співробітники Управління держохорони не пускають Тупицького в будівлю суду. У КСУ зауважували, що хоч його й усунено з посади судді Конституційного Суду, але він має керувати судом. Тупицький звернувся зі скаргою до генпрокурорки України Ірини Венедіктової, оскільки "йому ні фактично, ні юридично не повідомляли про підозру у кримінальних правопорушеннях". 20 січня Тупицького знову не пустили на роботу. За його словами, його не звільнено з посади офіційно і якщо він не прийде на роботу, йому зарахують прогул. Він звернувся до Окружного адміністративного суду Києва.
Тупицького підозрюють у підкупі свідка і введенні в оману суду через завідомо неправдиві показання свідка. 28 грудня 2020 року він мав з'явитися в Офіс генпрокурора України для вручення підозри. Як розповіли в Офісі генпрокурора, Тупицький повідомив, що не може прибути за сімейними обставинами, але не надав документів про поважність причин неявки. Повідомлення про підозру Тупицькому надіслали поштою. У Держбюро розслідувань зауважили, що він отримав повідомлення про підозру, хоч і заперечує це.
Журналісти програми "Схеми" (спільний проєкт "Радіо Свобода" і "UA:Перший") повідомляли, що Тупицький фігурує у провадженні щодо ексголови Вищого господарського суду Віктора Татькова, якого підозрюють у заволодінні активами Зуєвського енергомеханічного заводу. За даними журналістів, Тупицький брав тіньову участь у приватизації цього заводу.
Зараз Тупицький працює дистанційно.
