+10 Київ
Верховний Суд відмовив у відкритті провадження у справі про усунення з посади судді Конституційного Суду України. Про це пресслужба ВС повідомила 3 лютого у Facebook.
Верховний Суд ухвалив рішення про відмову у відкритті провадження у справі №9901/20/21, оскільки цей позов не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, зазначили в релізі.
"Позивач обґрунтував позов тим, що указ президента України є незаконним і таким, що суперечить Конституції України, якою не передбачено повноважень президента на відсторонення судді Конституційного Суду від займаної посади. Таким чином, позивач фактично ставить питання про неконституційність указу президента та про необхідність оцінювання цього акта глави держави на відповідність, зокрема, ст. 6, 19, 102, 106 та розд. XII Конституції України", – повідомили в суді.
У пресслужбі додали, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, зараховані до юрисдикції КСУ.
"Невідповідність указів президента України положенням Конституції може бути підставою для прийняття виключно Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності цих указів", – уточнили у Верховному Суді.
У суді заявили, що правовий статус президента України належить до сфери конституційних правовідносин, тому офіційне тлумачення щодо обсягу повноважень глави держави є винятковим повноваженням КСУ.
1 лютого у Верховний Суд надійшов позов голови КСУ Олександра Тупицького до президента України Володимира Зеленського, Тупицький оскаржував своє звільнення з посади.
28 грудня 2020 року Офіс генерального прокурора надіслав Зеленському клопотання про усунення Тупицького з посади судді КС строком на два місяці, а 29 грудня глава держави підписав відповідний указ.
30 грудня КСУ опублікував заяву, у якій підкреслив, що не усуватиме Тупицького з посади, незважаючи на указ Зеленського. У КСУ заявили, що указ Зеленського не відповідає Конституції, оскільки вона не дає президенту права усувати суддів КСУ. До того ж Конституція взагалі не передбачає можливості усунення судді КСУ з посади, вважають у суді.
Представник президента у КСУ Федір Веніславський вважає, що президент має право усунути Тупицького. Він говорив, що такі повноваження глави держави передбачено Кримінальним процесуальним кодексом.
У КСУ 19 січня заявили, що співробітники Управління держохорони не пускають Тупицького в будівлю суду. У КСУ зазначали, що хоча його й усунено з посади судді Конституційного Суду, але він має керувати судом. Тупицький звернувся зі скаргою до генпрокурорки України Ірини Венедіктової, оскільки "його ні фактично, ні юридично не повідомляли про підозру у кримінальних правопорушеннях". 20 січня Тупицького знову не пустили на роботу. За його словами, його не звільнили з посади офіційно, і якщо він не прийде на роботу, йому зарахують прогул. Він звернувся до Окружного адміністративного суду Києва.
Тупицького підозрюють у підкупі свідка і введенні в оману суду через свідомо неправдиве показання свідка. 28 грудня 2020 року він мав з'явитися в Офіс генпрокурора України для вручення підозри. Як розповіли в Офісі генпрокурора, Тупицький повідомив, що не може прибути за сімейними обставинами, але не надав документів про поважність причин неявки. Повідомлення про підозру Тупицькому надіслали поштою. У Держбюро розслідувань зазначили, що він одержав повідомлення про підозру, хоч і заперечує це.
Журналісти програми "Схеми" (спільний проєкт "Радіо Свобода" і "UA:Перший") повідомляли, що Тупицький фігурує у провадженні щодо ексголови Вищого господарського суду Віктора Татькова, якого підозрюють у заволодінні активами Зуєвського енергомеханічного заводу. За даними журналістів, Тупицький брав тіньову участь у приватизації цього заводу.
