Вершбоу: Україні не варто мати занадто високі очікування від саміту НАТО в червні

Політика

Україні не варто багато очікувати від саміту НАТО в червні, але потрібно добиватися внесення її питання в стратегію "НАТО 2030". Про це заявив американський дипломат, експосол США в Росії, колишній заступник генерального секретаря НАТО Александр Вершбоу під час онлайн-дискусії "День Європи в Україні", яка відбулася на майданчику Київського безпекового форуму і яку транслювали на YouTube-каналі фонду Open Ukraine 15 травня.

"Вважаю, що Україна діє правильно, коли підштовхує НАТО до виконання своїх обіцянок. Водночас Україні не варто мати занадто високі очікування щодо саміту в червні. Ми маємо розглядати наступні кілька років як період нових можливостей. У нас є нова адміністрація у Вашингтоні, яка однозначно прихильна до суверенітету і незалежності України, готова надавати більше військової підтримки, ніж це було під час адміністрації [експрезидентів Барака] Обами або [Дональда] Трампа, щоб посилити здатність України стримувати подальшу агресію Росії, яка сьогодні є безпосередньою загрозою", – заявив Вершбоу.

На його думку, із часом ця адміністрація готова підтримати Україну, щоб "зрушити з мертвої точки" в інтеграції в НАТО. За його словами, це може бути внесення питання України та Грузії у стратегію "НАТО 2030" і перегляд політики Альянсу за результатами саміту в червні.

Вершбоу зазначив, що країни мають виконати "домашню роботу", щоб відповідати критеріям членства, але таку роботу має виконати і Альянс: визначити, як країни, частину території яких окуповано, можна захистити гарантіями за ст. 5 Договору НАТО.

"У межах стратегії 2030 НАТО має визначити, як інтегрувати системи оборони України та Грузії в системи НАТО, які сили і засоби для цього потрібні, які політичні заходи можуть знадобитися у відповідь на реакцію Росії. Ми добре впоралися із цим завданням, коли починали процес розширення наприкінці 90-х. Тому Альянс повинен мати інтеграційний план і, я вважаю, що робити кроки для внесення цих питань у стратегію 2030 буде правильно", – заявив він.

Контекст

Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
6 квітня 2021 року Зеленський заявив під час телефонної розмови з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, що Альянс – це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі і що надання Україні плану дій щодо членства в НАТО "стане справжнім сигналом для РФ". Коментуючи розмову із Зеленським, Столтенберг сказав, що НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.
Серед членів НАТО Латвія і Литва підтримали надання Україні ПДЧ. 7 квітня міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що це буде "сильним сигналом для Росії", що курс, який обрала Україна, цінують країни НАТО. Цього самого дня міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс сказав, що однозначно підтримає таке рішення, оскільки Україна вже протягом 15 років намагається приєднатися до НАТО.
Перший віцеспікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук повідомив, що парламент має ухвалити приблизно 60 законопроєктів, щоб прокласти Україні шлях до ЄС і НАТО.
3 травня на спільному із Зеленським брифінгу президент Польщі Анджей Дуда заявив, що на саміті НАТО в червні обговорять дорожню карту для вступу України в Альянс.