Україна буде на порядку денному саміту НАТО у червні

Політика

Україна буде на порядку денному саміту НАТО, який проведуть у Брюсселі 14 червня. Про це заявила віцепрем'єр-міністерка України з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина під час онлайн-дискусії "День Європи в Україні", яка відбулася на майданчику Київського безпекового форуму і яку транслювали на YouTube-каналі фонду Open Ukraine 15 травня.

За словами віцепрем'єрки, Україна "розпочала роботу, спрямовану на досягнення очікуваних результатів саміту".

"Для нас в уряді питання фізичної присутності президента на саміті не є визначальним. Ми зосереджуємося на змістовних питаннях і знаємо, що саміт було перенесено на ранішу дату через обрання нового президента США, який заявив про відновлення ролі США на глобальній арені. Тому це буде внутрішня зустріч, але чимало союзників уже підтвердило, що Україна буде на порядку денному", – сказала віцепрем'єрка.

Вона нагадала, що на саміті в Бухаресті 2008 року в НАТО заявили, що Україна та Грузія стануть членами Альянсу в майбутньому.

"І зараз ми в такій ситуації, що наполягаємо на виконанні цієї обіцянки. Наша позиція полягає в тому, що цю обіцянку закріплено, і на наступному саміті її буде підтверджено, і заява цього саміту прокладе дорогу до Плану дій щодо членства в НАТО. Звичайно, ці послання будуть обговорювати, будуть підтверджувати, і ми відпрацьовуємо формат, за яким Україну може бути фізично залучено до цих обговорень. Наступного тижня я буду в Брюсселі на зустрічі послів, керівництва Альянсу, щоб виробити цей формат", – заявила вона.

Стефанішина зазначила, що більшість політичних лідерів України підтримує євроатлантичну інтеграцію країни, також зростає рівень її підтримки в суспільстві.

За її словами, майбутня стратегія "НАТО 2030" має містити підтвердження політики відкритих дверей.

Контекст

Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
6 квітня 2021 року Зеленський заявив під час телефонної розмови з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, що Альянс – це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі і що надання Україні плану дій щодо членства в НАТО "стане справжнім сигналом для РФ". Коментуючи розмову із Зеленським, Столтенберг сказав, що НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.
Серед членів НАТО Латвія і Литва підтримали надання Україні ПДЧ. 7 квітня міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що це буде "сильним сигналом для Росії", що курс, який обрала Україна, цінують країни НАТО. Цього самого дня міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс сказав, що однозначно підтримає таке рішення, оскільки Україна вже протягом 15 років намагається приєднатися до НАТО.
Перший віцеспікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук повідомив, що парламент має ухвалити приблизно 60 законопроєктів, щоб прокласти Україні шлях до ЄС і НАТО.
3 травня на спільному із Зеленським брифінгу президент Польщі Анджей Дуда заявив, що на саміті НАТО в червні обговорять дорожню карту для вступу України в Альянс.