0 Київ
Законопроект про внесення змін до закону про Інститут національної пам'яті Польщі, який передбачає покарання за заперечення "злочинів українських націоналістів", може погіршити польсько-українські відносини. Про це заявив директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович в ефірі каналу "112 Україна".
"Це подальший крок для погіршення стосунків між Україною і Польщею. Як він діятиме, побачимо після застосування на практиці. Але ті норми, які там закладені, зокрема, кримінальна відповідальність за невизнання так званих злочинів ОУН і УПА – це те, що взагалі може зупинити діалог між польськими та українськими істориками навколо важких питань. Польські політики вже все вирішили за істориків, а тепер ще й озброїлися кримінальними санкціями... Очевидно, що в таких умовах якоїсь нормальної дискусії, яка могла б сприяти розумінню того, що відбувалося в минулому, не може бути", – сказав В'ятрович.
На його думку, українська сторона повинна відповісти.
"Думаю, повинна бути відповідь Міністерства закордонних справ України, українських політиків та істориків... Думаю, цей закон поглибить нерозуміння поляків українцями. Боюся, закон також відіб'ється на українцях, які зараз працюють у Польщі", – заявив історик.
Він зазначив, що важливо відкрити архіви радянського Комітету держбезпеки для відновлення історичної правди.
На запитання ведучого, чи можлива в Польщі "сегрегація" українців, В'ятрович відповів, що припускає такий розвиток подій.
"Цілком можливо, зважаючи на те, що з уст польських політиків звучать дивні заяви про українських біженців, що ми були свідками ксенофобських нападів на українців за те, що вони розмовляли українською мовою у Польщі. Переконаний, що ухвалення цього закону додасть олії у вогонь", – сказав В'ятрович.
Сьогодні польський Сейм у третьому читанні проголосував за законопроект про поправки до закону про Інститут національної пам'яті. За заперечення "злочинів українських націоналістів" у 1925–1950 роках законом передбачено штраф або позбавлення волі на строк до трьох років. Норми закону поширюються не тільки на громадян Польщі, але і на іноземців. Виняток зроблено для художніх творів і наукових дискусій.
Збройні конфлікти між поляками й українцями почалися під час Другої світової війни і тривали до 1947 року. Однак історики, особливо польські, окремо виділяють 1943 рік та події на Волині, відомі як Волинська різанина, або Волинська трагедія. В інші роки вони відбувалися на Холмщині і в Закерзонні. Точної кількості загиблих у цих конфліктах невідомо досі, але лік жертв іде на десятки тисяч. Більшість загиблих була поляками.
22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також встановив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. Коментуючи ухвалений документ, президент України Петро Порошенко заявив, що "багато хто захоче використовувати його для політичних спекуляцій". 8 вересня того самого року Верховна Рада ухвалила заяву, у якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій.
