+3 Київ
"Адвокати допитали в НАБУ правоохоронців, представників прокуратури та службових осіб державних органів Житомирської області та встановили, що вони взагалі ніколи не спілкувалися з Бориславом Розенблатом", – розповів він.
Після цього ухвалили рішення звернутися до ГПУ, оскільки наявність необґрунтованої підозри свідчить про здійснення злочину детективами Національного антикорупційного бюро, а не нардепом, зазначив Шевчук.
19 червня 2017 року детективи НАБУ за підозрою в отриманні хабара в розмірі $200 тис. затримали охоронця Розенблата. За інформацією відомства, хабар передавали нардепу за врегулювання питання про ліцензування видобування бурштину в Житомирській області.
11 липня Верховна Рада зняла недоторканність із Розенблата, але не дала згоди на його затримання й арешт. 21 липня за рішенням суду на нардепа наділи електронний браслет, йому заборонили покидати межі України. Окрім того, у липні Розенблат вніс заставу в розмірі 7 млн грн.
19 жовтня Розенблат спробував вилетіти в Кельн. Під час обшуку в аеропорту детективи вилучили в нардепа мобільні телефони, планшет, коштовності в кількості 11 одиниць, платіжні картки зарубіжних банків, закордонний і дипломатичний паспорти.
У НАБУ заявили, що відкрили кримінальне провадження за фактом можливого службового підроблення під час видавання Розенблату дипломатичного паспорта, яким він хотів скористатися для виїзду в Німеччину.
20 жовтня Солом'янський районний суд Києва зобов'язав Розенблата знову надіти електронний браслет і носити його до 18 грудня. Розенблат мав здати всі закордонні паспорти і не покидати Києва і Житомира. Окрім того, суд зобов'язав нардепа утриматися від спілкування з групою підозрюваних і свідків.
Наприкінці жовтня Розенблат подав у суд на Національне агентство з питань запобігання корупції через бездіяльність відомства у зв′язку з перебуванням Назара Холодницького на двох посадах – голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та першого віце-президента Федерації футболу України.
Окрім того, у грудні 2017 року нардеп подав позов до НАЗК через відсутність повної перевірки електронних декларацій кандидатів на посади суддів Верховного Суду. Також Окружний адміністративний суд Києва відкрив провадження за позовом Розенблата до НАБУ і САП.
У січні 2018 року стало відомо, що Розенблат подав позов проти України в Європейський суд із прав людини.
