Західні Балкани можуть стати наступним "ігровим майданчиком" Путіна – Politico

Західні Балкани можуть стати наступним "ігровим майданчиком" Путіна – Politico На думку співрозмовників видання, Путін зацікавлений у дестабілізації Західних Балкан для ведення в регіоні кібер- і гібридної воєн
Фото: ЕРА

Нелегітимний президент Росії Володимир Путін прагне подальшої дестабілізації у країнах Західних Балкан і може скористатися розхитаною ситуацією в регіоні. Про це 9 квітня пише Politico з посиланням на британських високопосадовців і лідерів західнобалканських країн.

Як зазначає видання, політики побоюються, що Путін може використати розломи у колишній Югославії і створити на території Західних Балкан новий "ігровий майданчик".

Британські урядовці називають регіон "іншою гарячою точкою". Тому Великобританія наполягає, щоб усі шість держав Західних Балкан приєдналися до Євросоюзу, щоб уникнути впливу Кремля.

"У цей час, коли в Європі триває війна, і ми бачимо довгу руку російського втручання у регіоні, було б нерозумним відводити погляд від Західних Балкан, де є довготривалі проблеми, які ще належить подолати", – заявив в інтерв'ю Politico міністр закордонних справ Великобританії Девід Леммі. Минулого тижня він відвідав регіон і вважає, що "інтереси Путіна в регіоні полягають у тому, щоб тримати його дестабілізованим, а також у веденні кібер- і гібридної воєн", зазначає автор статті. 

Західнобалканські держави (Албанія, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Чорногорія, Північна Македонія, Косово і Сербія) намагаються стати членами ЄС, що є тривалим процесом, у якому геополітика може бути такою ж важливою, як і виконання завдань приєднання, підкреслює видання. Як приклад наводить проблеми всередині країн і відносини із країнами-сусідами, зокрема, кризу в Боснії і Герцеговині через сепаратистську політику президента Республіки Сербської Мілорада Додіка та взаємні звинувачення Сербії й Косова у придушенні сербської меншини й у насильстві на своїй території відповідно. 

"Просто зараз вони мають рухатися вперед, інакше вони залишаться ігровим майданчиком для Росії", – зазначив британський чиновник, який говорив на умовах анонімності. На його думку, західнобалканські країни мають діяти, а не сидіти осторонь, поки Брюссель зосереджений на вступі України в ЄС.

Експерти із зовнішньої політики й дипломати вважають, що якщо не почати діяти, Кремль спробує скористатися глибокою етнічною й релігійною напругою, щоб розпалити подальші заворушення на Балканах і закріпити інтереси Росії, тим самим "створити ще більше проблем на задньому дворі ЄС".

Контекст

На Балканах було кілька конфліктів наприкінці ХХ – на початку ХХІ століть: в Югославії у 1991–1996 роках, у Косові – у 1997–1998 роках і Македонії – 2001 року. В усіх цих подіях брало участь п'ять сторін: серби, хорвати, мусульмани-боснійці, албанці й македонці. 

За підсумками саміту 2018 року в Софії Сербії, Македонії, Албанії, Чорногорії, Боснії і Герцеговині, а також Косову запропонували європейську перспективу. Єврокомісія визначила, що Сербія й Чорногорія, імовірно, вступлять у ЄС 2025 року. Чорногорія здобула офіційний статус країни – кандидата у члени Євросоюзу 2010-го, Сербія – 2012-го. 29 вересня 2021 року Reuters писало, що Євросоюз не зміг підтвердити балканським країнам, їх візьмуть у ЄС. За даними агентства, на саміті ЄС – Балкани 6 жовтня планували підтвердити обіцянку, яку дали 18 років тому, про "беззастережну підтримку європейської перспективи Західних Балкан", однак переговори зайшли у глухий кут.

Про те, що Росія займається "зловмисним втручанням" у політику незалежних країн Балканського півострова, 20 листопада 2023 року заявляв на той час генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

2 вересня 2024 року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що керівництво Росії намагається розбурхати конфлікт у західній частині Балкан.

9 жовтня президент України Володимир Зеленський повідомив, що після України Росія може почати дестабілізацію у країнах Балтії або на Балканах

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати