Законопроєкт про Defence City після доопрацювання відповідає інтересам зброярів – Defense Express 

"У фінальній редакції для Defence City виділили окремий розділ у законі "Про національну безпеку України", де буде закріплено основні терміни, порядок отримання і втрати статусу резидента, а також механізми роботи спеціального режиму", – ідеться в матеріалі.

Оборонні підприємства, які зможуть скористатися перевагами Defenсe City, мають увійти до автоматизованого реєстру, який буде вести Міноборони, зазначили автори статті. Автоматизований реєстр має гарантувати захищеність даних, упорядкований облік і швидкий доступ до потрібної інформації.

"Проте прозорість процедур й досі турбує виробників зброї, техніки й надання послуг. Адже адміністрування реєстру зосереджує в руках Міністерства оборони значні важелі впливу. Аби мінімізувати ці ризики, критично необхідна відмова від "ручного" управління", – наголосило видання.

У публікації зазначено, що змінили вимоги до доходу й роботи резидентів. Після першого читання для резидента Defenсe City потрібно було, щоб не менше ніж 90% загального доходу компанії надходило від постачання товарів, робіт і послуг оборонного призначення. Тепер загальний поріг знижено до 75%, а для підприємств літакобудування – до 50%. Це дасть змогу більшій кількості компаній і підприємств скористатися потенціалом режиму.

За даними видання, законопроєкт передбачає, що резидент зможе стати учасником двох режимів – "Дія.Сіті" та Defence City.

Законодавці розширили перелік продукції, яка підпадає під Defenсe City, зазначили автори.

"Тепер він охоплює озброєння, військову й спеціальну техніку, безпілотні авіаційні й наземні роботизовані комплекси, безпілотні водні комплекси, засоби РЕБ і радіоелектронної розвідки, засоби протидії технічним розвідкам, зброю і боєприпаси. Тобто майже все", – наголосило фахове видання.

Аналітики акцентували, що скасовано так звану примусову релокацію, за якої резиденти могли перебувати тільки у визначеному МОУ переліку "безпечних" областей.

"Неоднозначною частиною залишаються умови експорту технологій до іноземних дочірніх компаній для організації виробництва за кордоном. Щоб це здійснити, має бути відповідний міжвідомчий договір, стороною якого є Міністерство оборони України. Такий механізм суттєво ускладнює створення спільних підприємств. Також це стосується вимоги, що дочірня компанія має повністю належати українській. Це виключає варіанти, коли іноземний інвестор узяв би на себе, наприклад, витрати на розгортання виробництва", – підкреслено у статті.