Зеленський накричав на Бессента, коли вони обговорювали угоду щодо копалин

Політика

Президент України Володимир Зеленський накричав на главу міністерства фінансів США Скотта Бессента, коли вони обговорювали угоду щодо ресурсів під час його візиту в Київ 12 лютого. Про це пише Financial Times (FT) 24 лютого з посиланням на інформацію джерела, яке було свідком цієї зустрічі.

Як інформує ЗМІ, глава держави був дуже злим, і за дверима його офісу в Києві нібито "спалахнула напруженість щодо майбутнього найважливішого стратегічного альянсу України".

"Хрипкий голос, який кричав звідти, не можна було не впізнати", ідеться у статті.

За даними FT, конфлікт Зеленського з Бессентом виник через деталі пропозиції, яка вимагала 50% прав на рідкісноземельні й критично важливі мінерали України, щоб передати $500 млрд за військову допомогу США.

Бессент, за словами неназваних українських посадовців, вимагав, щоб президент України підписав угоду "прямо тут і зараз".

19 лютого Трамп заявляв, що з Бессентом "грубо поводилися" під час його візиту в Київ. За його словами, Бессент довго добирався до столиці з документом про надра, але Зеленський нібито "спав" і був недоступний для зустрічі. Проте насправді зустріч відбулася, відео переговорів Зеленський опублікував у Facebook того самого дня.

Контекст

3 лютого президент США Дональд Трамп заявив, що хоче обміняти рідкісноземельні метали з України на американську допомогу. Зеленський відповів на це, що Україна готова видобувати рідкісноземельні метали разом із партнерами, й нагадав, що інвестиції США загалом у корисні копалини України є окремим пунктом плану перемоги. Ішлося про цінні природні ресурси вартістю трильйони доларів США: уран, титан, літій, графіт та інші стратегічно цінні ресурси.
10 лютого Трамп сказав, що Україна погодилася передати США доступ до запасів рідкісних корисних копалин на $500 млрд за військову допомогу.
ЗМІ писали 14 лютого, що Зеленський відмовився від пропозиції делегації Конгресу США підписати на полях Мюнхенської конференції з безпеки меморандум, згідно з яким Штати отримали б 50% усіх майбутніх запасів мінералів в Україні. Причиною цього стала відсутність у документі гарантій безпеки для України. Наступного дня Зеленський сказав, що "не дав підписувати угоду" зі США про копалини, оскільки "вона ще не готова для того, щоб захистити інтереси" України.
15 лютого FT із посиланням на джерела написала, що Зеленський наполягає, щоб будь-яка угода щодо українських рідкісноземельних корисних копалин була безпосередньо пов'язана з американськими та європейськими гарантіями безпеки, і що глава Української держави хоче, щоб інші країни, включно з державами ЄС, брали участь у майбутньому розробленні природних ресурсів України. Ще одним спірним пунктом угоди було положення, що всі спори про права на українські ресурси мають вирішувати в судах Нью-Йорка, зазначила газета.
17 лютого The Telegraph із посиланням на конфіденційний проєкт документа від 7 лютого писало, що проєкт угоди про українські корисні копалини, який підготувала адміністрація Трампа, містив пропозиції, котрі для України були гіршими (у відсотках від ВВП), ніж репарації Німеччини за Першу світову війну.
Віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина заявила, що Україна "не відкинула" запропонованої США угоди про українські корисні копалини.
Зеленський заявив 20 лютого, що Україна готова до "корисної угоди" з Трампом щодо інвестицій і безпеки. За даними ЗМІ, США передали Україні "поліпшений" проєкт угоди щодо мінералів. Джерела NV інформували, що нова американська редакція проєкту угоди є жорсткішою за попередню, окрім мінеральних копалин, вона охоплює газ і нафту, а також пропонує закріпити за США 100% власності майбутнього фонду.
22 лютого українська сторона передала американським колегам нові пропозиції до тексту угоди про рідкісноземельні мінерали, повідомило джерело Fox News, яке бере участь у переговорах.