Політика

Зеленський: НАТО – єдиний з існуючих союзів безпеки, до якого Україна могла б приєднатися

17 лютого 2022, 18.00 Этот материал также можно прочитать на русском

Зеленський: Якщо ви, наші партнери, говорите, що це наші спільні цінності, то давайте і витрачати на них разом Фото: president.gov.ua

Проходячи шлях до членства в НАТО, який може тривати ще роки, Україна хоче одержати систему гарантій, яка "хоча б теоретично" не поступається системі, яка є у членів Альянсу, заявив президент України Володимир Зеленський. Про це він сказав в інтерв'ю "РБК-Україна", опублікованому 17 лютого.

Відповідаючи на запитання, чи може зараз Україна намагатися одержати від інших країн якісь гарантії безпеки, схожі на Будапештський меморандум, які лише юридично зобов'язують, Зеленський нагадав, що Україна прагне членства в НАТО, яке дало б такі гарантії. Він зазначив, що Україна веде переговори з усіма лідерами країн – членів Альянсу, "особливо з тими, хто сумнівається, з тими, у яких є контакти з Російською Федерацією".

"Ми говоримо, що ми на шляху до Альянсу. НАТО – єдиний, по суті, сьогодні з існуючих союзів безпеки, до якого Україна могла б приєднатися. Для нас там є позиція відкритих дверей. Але на цьому шляху велика відстань – роки і місяці, особливо якщо буде ескалація. Проходячи цей шлях, ми повинні отримати систему гарантій. І хоча б теоретично вона не повинна поступатися системі, яку пропонують країнам НАТО. Ми про це говоримо твердо", – сказав президент.

На його думку, це на сьогодні єдина альтернатива нинішній ситуації, коли українці можуть розраховувати лише на себе, "все інше – це розповіді, популістські заяви".

"Ми підняли це питання на рівень тих лідерів, які, як ми вважаємо, повинні бути за цим столом. Які дадуть нам гарантії, включаючи пункт про сильну, забезпечену, фінансовану, озброєну армію. Це все одно повинні бути країни, які потім, раптом що трапиться, повинні нести відповідальність, – сильні світу цього", – сказав Зеленський.

Він зазначив, що зараз інші держави, навіть ті, що перебувають у тому чи іншому союзі, розуміють, що "ні в кого немає 100-відсоткової впевненості, що завтра з ними нічого не трапиться".

"Орім теоретичних речей, закликів, законів, постанов парламенту, є дуже прагматична історія. Ми можемо збільшити армію в два-три рази, але тоді, наприклад, не зможемо будувати дороги. Для нас це проблема. Тому якщо ви, наші партнери, говорите, що це наші спільні цінності, то давайте і витрачати на них разом. І ні, це не альтруїзм, це про те, що завтра і на вас підуть. Підуть і далі, після чого виникне міграційна криза і так далі", – додав Зеленський.

Водночас президент зазначив, що "військові люди з чужими прапорами на нашій території не потрібні" і цього Україна від західних партнерів не просить.

Контекст

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує вступ України в НАТО.
Глава МЗС України Дмитро Кулеба говорив у липні, що Україна хоче одержати від НАТО конкретну інформацію щодо перспектив приєднання до Альянсу. "Якщо Росія є причиною, не кажіть нам, що це через брак реформ", – наголошував міністр.
10 грудня на тлі нарощування Росією чисельності військ біля кордону з Україною та на окупованих територіях МЗС РФ опублікувало заяву, в якій Росія висунула вимогу до Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ у НАТО.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг відхилив цю вимогу. "Відносини НАТО з Україною вирішуватимуть 30 союзників по НАТО та Україна – і ніхто інший", – наголосив він.
Столтенберг сказав 15 лютого, що рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року про те, що Україна може у майбутньому стати членом Альянсу, залишається чинним.