"Відкликання всіх західних інструкторів, відмова НАТО від співпраці з Україною". Росія відповіла на пропозиції США щодо "гарантій безпеки"

17 лютого 2022, 17:15

Этот материал также можно прочитать на русском

"Відкликання всіх західних інструкторів, відмова НАТО від співпраці з Україною". Росія відповіла на пропозиції США щодо "гарантій безпеки"

Частина відповіді російського МЗС стосується ситуації навколо України
Фото: depositphotos.com

Росія вимагає від країн НАТО відмовитися від будь-яких видів співпраці з Україною. Про це йдеться у відповіді міністерства закордонних справ РФ на пропозиції США щодо так званих гарантій безпеки, надання яких вимагає Кремль. Текст заяви 17 лютого опублікувало російське агентство ТАСС.

Зокрема, Росія нарікає, що "американська сторона не дала конструктивної відповіді на базові елементи підготовленого російською стороною проєкту договору зі США щодо "гарантій безпеки".

"Ідеться про відмову від подальшого розширення НАТО, про відкликання "бухарестської формули" стосовно того, що "Україна і Грузія стануть членами НАТО", та про відмову від створення військових баз на території держав, які раніше входили до СРСР і не є членами Альянсу, включно з використанням їхньої інфраструктури для ведення будь-якої військової діяльності, а також повернення військових потенціалів, зокрема ударних, й інфраструктури НАТО до стану 1997 року, коли було підписано Основоположний акт Росія – НАТО. Ці положення мають для РФ принципове значення", – ідеться в заяві.

У МЗС стверджують, що "жодного російського вторгнення в Україну немає і не планують, тому твердження про відповідальність Росії за ескалацію не можна розцінити інакше, як спробу чинити тиск та знецінити пропозиції Росії щодо "гарантій безпеки".

На думку РФ, для деескалації ситуації навколо України "принципово важливим є виконання таких кроків". "Це примус Києва до виконання Комплексу заходів [щодо виконання Мінських угод], припинення постачання Україні зброї, відкликання звідти всіх західних радників та інструкторів, відмова країн НАТО від будь-яких спільних навчань із ЗСУ та виведення всіх раніше доправлених Києву іноземних озброєнь за межі української території", – резюмували у МЗС Росії.

ТАСС пише, що відповідь російської сторони сьогодні передали послу США у РФ Джону Саллівану.

Контекст

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей.

14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України в НАТО.

10 грудня на тлі нарощування Росією чисельності військ біля кордону з Україною та на окупованих територіях міністерство закордонних справ РФ опублікувало заяву, у якій Росія висунула вимогу до Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ у НАТО.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг відхилив цю вимогу. "Відносини НАТО з Україною вирішуватимуть 30 союзників по НАТО та Україна – і ніхто інший", – наголосив він.

15 лютого 2022 року Столтенберг заявив, що рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року про те, що Україна може в майбутньому стати членом Альянсу, залишається чинним.