Зеленський підписав указ про відродження наукового флоту

Політика

Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким доручив Кабінету Міністрів у тримісячний строк розробити та затвердити план заходів щодо відновлення та розвитку морських наукових досліджень та науково-дослідного флоту України. Указ №617/2021 опубліковано на сайті глави держави.

У документі виділено такі кроки щодо розвитку наукового флоту:

визначення пріоритетних напрямів розвитку морських наукових досліджень та екологічного моніторингу морів, участі України у проведенні полярних досліджень;
визначення пріоритетних напрямів розвитку морських та полярних наукових досліджень;
перегляд програми досліджень в Антарктиді на 2011–2023 рік з урахуванням можливостей судна "Ноосфера";
аналіз діяльності та наукових установ у галузі морських досліджень;
відновлення та будівництво будівель для розміщення лабораторій у 2022–2023 роках;
інвентаризація державних науково-дослідних судів;

ремонт та введення в експлуатацію кораблів, придатних до відновлення;
розвиток інфраструктури, зокрема причалів для науково-дослідного флоту;
будівництво суден на українських підприємствах у 2022–2030 роках;
підвищення зарплати та соцстандартів для моряків;
перегляд зарплати та соціального захисту вчених-полярників;
залучення молодих спеціалістів, студентів до практики в морі на навчальних та науково-дослідних судах;
фінансування екологічного моніторингу стану морів, які омивають Україну, з використанням судна "Борис Александров";
уведення в експлуатацію науково-дослідного судна "Володимир Паршин".

Кабмін має забезпечити щорічне інформування президента України про перебіг реалізації заходів щодо відновлення та розвитку морських наукових досліджень та науково-дослідного флоту.

Указ набирає чинності з дня його опублікування.

29 жовтня Зеленський повідомив, що поставив Міністерству освіти і науки завдання розробити програму відродження науково-дослідного флоту на 5–10 років.

Контекст

Україні 2021 року надали криголам James Clark Ross та наукове судно Belgica. В Україні вони дістали нові імена – "Ноосфера" та "Борис Александров".
Криголам "Ноосфера" – колишній флагман Британської антарктичної служби. Його спустили на воду 1990 року, зазначено на сайті Британської антарктичної служби. За оцінкою фахівців Морського технічного університету імені адмірала Макарова (Миколаїв), судно придатне для експлуатації ще не менше ніж 20 років із можливим продовженням строку експлуатації до 25–30 років із моменту придбання повідомляли в Національному антарктичному науковому центрі.
Українські полярники в лютому попросили Зеленського про криголам для антарктичної станції. Президент обіцяв, що держава "зробить усе" для цього.
7 липня уряд України виділив кошти на купівлю криголама для антарктичних експедицій. Директор НАНЦ Євген Дикий повідомив, що судно коштуватиме Україні $5 млн, хоча початкова ціна була приблизно $10 млн. Окремо заплатили за доправлення криголама і його дообладнання. Пізніше процедуру купівлі погодив комітет Верховної Ради.
19 серпня НАНЦ та британська установа "Дослідження та інновації" підписали акт про купівлю криголама. 30 серпня над James Clark Ross підняли український прапор. 5 жовтня криголам прибув до Одеси.
21 жовтня до Одеси прибуло науково-дослідне судно Belgica, його Україні безоплатно передала Бельгія. Судно має п'ять лабораторій, його частково укомплектовано океанографічним обладнанням. Зокрема, має високоточний ехолот. В Україні судно, уже під ім'ям "Борис Александров", розпочне свою діяльність у Чорному та Азовському морях.