За словами президента, Україна розуміє, що серед членів Альянсу поки що немає консенсусу щодо питання вступу України.
"Усі говорять, що є відстань до НАТО. Ми говоримо: "Скажіть, будь ласка, який потрібен строк?" Це вимірюється в роках. На жаль, і ви це бачите по трагедії, по загиблих, це вимірюється не в годинах, а в людях. Тоді скажіть, будь ласка, чи буде справедливо, щоб ми на цій відстані одержали гарантії безпеки від провідних країн? Дипломатичні гарантії безпеки. Це ж справедливо? Ніхто нікого до стіни із запитанням "Щоб завтра було НАТО"... Такого немає. Ми хочемо. Але поки у нас немає такої можливості, ми прагнемо мати гарантії безпеки", – сказав президент.
Контекст
Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі анексії Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України у Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України до НАТО.
Президент США Джо Байден говорив, що російська агресія не стане перешкодою для вступу України до НАТО. Водночас, відповідаючи на запитання, чи одержить Україна план дій для членства в НАТО, він сказав, що "це ще треба побачити" і спочатку Україна має викорінити корупцію.
За словами глави МЗС України Дмитра Кулеби, Україна приєднається до НАТО, коли три столиці країн — учасниць НАТО змінять свою думку. Водночас він не назвав їх.
+5 Київ
