"Чого я очікую зараз? Я дуже хотів би, щоб у Європи було стовідсоткове розуміння, як вони оцінюють Україну. Якщо вони бачать Україну в Європейському союзі, то треба, щоб вони це відкрито говорили. Не просто, що "в майбутньому, коли Україна зробить перше, друге, третє, четверте, п'яте, шосте"... І якщо безпека будь-якої країни – це членство в Альянсі, то треба робити кроки щодо ПДЧ і щодо ЄС", – заявив президент.
Він зазначив, що зараз можна було б збільшити товарообіг між Україною і Євросоюзом.
Зеленський зазначив, що Україну підтримує багато європейських лідерів, зокрема президент Франції Еммануель Макрон, глава Євроради Шарль Мішель, канцлерка Німеччини Ангела Меркель та інші.
"Але йдеться про безпеку в Європі. І якщо лідери ЄС кажуть, що від України залежить безпекова ситуація в Європі, якщо ми платимо за це жертвами, а вже понад 14 тис. людей загинули, значить, ми повинні мати якийсь статус. Україна не може почуватися в ЄС і НАТО, як у гостях. Ми хочемо бути своїми. Я вважаю, що ми давно цього заслужили. Вважаю, що ми повинні бути в Європейському союзі, маємо отримати ПДЧ. Я завжди кажу, що Україна повинна мати такий статус. Це справедливо. Тоді ми почуватимемося суб'єктами. Тоді громадяни України ніколи не почуватимуться самотніми. Це важливо. Бо у безпековій ситуації в Європі, у світі, в історії людства ми – суб'єкти. Я вважаю Францію великою державою, вона – суб'єкт. У нас повинні бути рівні відносини – ось чого я чекаю", – заявив президент.
Контекст
Зеленський під час телефонної розмови з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом 6 квітня 2021 року заявив, що вступ України до Альянсу є єдиною можливістю завершити війну на Донбасі. За словами глави держави, надання Києву плану дій щодо членства в НАТО стало б "справжнім сигналом для РФ". Столтенберг, зі свого боку, зазначив, що НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та НАТО. Закон набув чинності 21 лютого.
2018 року в НАТО визнали за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна отримала статус партнера розширених можливостей.
16 вересня 2014 року Верховна Рада і Європарламент синхронно затвердили Угоду про асоціацію України з ЄС. 1 вересня 2017 року вона набула чинності в повному обсязі.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив законопроєкт про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
За словами глави Організації з безпеки і співпраці в Європі Анн Лінде, Україна має перспективу членства в ЄС, це закріплено в Договорі про Європейський союз. Однак, щоб стати повноправним членом Євросоюзу, Україна має відповідати його критеріям.
18 березня на спільному брифінгу з президентом Литви Гітанасом Науседою Зеленський говорив, що Україна сформує коаліцію країн-лобістів для вступу в ЄС.
+18 Київ
