+7 Київ
Президент Росії Володимир Путін може домогтися створення єдиної держави з Білоруссю, якщо допоможе президенту Білорусі Олександрові Лукашенку втриматися при владі.
Таку думку військовий експерт, полковник запасу Збройних сил України Олег Жданов висловив "Фактам" в інтерв'ю, яке було опубліковано 19 серпня.
"Одна з "веж Кремля" зараз дуже зацікавлена в тому, щоб Лукашенко утримався при владі. Тим більше, що Путін дуже добре може зіграти і зіграє на слабкості Лукашенка... Якщо Путін урятує Лукашенка, то президент Білорусі для нього стане ще зрозумілішим і прозорішим. Бацька тоді стане слухняним, як агнець Божий. Тепер за рік-півтора вони оформлять рублеву зону, єдину державу, єдиний уряд. Для цього у Путіна все готово. А далі Лукашенко вже буде нікому не потрібен", – сказав офіцер запасу.
За його словами, 2018 року Лукашенко "відверто послав Путіна подалі із Союзною державою і позбавив тим самим Володимира Володимировича такого подарунка до виборів у Росії".
"Союзна держава була дуже потрібна Путіну ще й для зняття санкцій. Якби Росія і Білорусь стали одним цілим – це ще і нова юридична особа виходить, проти якої ніхто не вводив санкцій. Але 2018 року Лукашенко відмовився від ідеї об'єднання з Росією", – зазначив Жданов.
Він вважає, що протести в Білорусі після виборів президента "організовано з Росії".
Напередодні Лукашенко і Путін провели третю телефону розмову за чотири дні. До цієї події в Білорусі після президентських виборів вони обговорювали 15 серпня і 16 серпня. За словами Лукашенка, Росія за першим запитом надасть Білорусі "всебічну допомогу" щодо гарантування безпеки.
Із 4-го до 8 серпня в Білорусі тривало дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На пост президента балотувалося п'ятеро кандидатів. 14 серпня ЦВК оголосила остаточні підсумки виборів президента. За офіційними даними, перемогу здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Решта кандидатів набрала менше ніж 2%. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Вибори в Білорусі відбувалися без незалежних міжнародних спостерігачів. Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах почалися протести, які тривають до сьогодні. До акцій долучилися трудові колективи найбільших білоруських підприємств. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікаціях і вимагають проведення нових виборів. Для розгону протестувальників силовики застосовували спецзасоби, зокрема в Мінську вони використовували світлошумові гранати, гумові кулі і водомети.
Під час протестів затримали приблизно 7 тис. демонстрантів, сотні дістали травми і поранення. За офіційними даними, троє учасників мітингів загинули, проте правозахисники та білоруські ЗМІ повідомляють про п'ятьох жертв. Станом на 18 серпня в СІЗО залишалося 44 людини.
16 серпня в Білорусі відбувся найбільший в історії мітинг – на опозиційну акцію протесту в Мінську, за оцінками білоруських журналістів, вийшло понад 200 тис. осіб.
Тихановська, яка після виборів поїхала в Литву, сказала, що готова стати національним лідером і незабаром провести нові президентські вибори.
Лукашенко не згоден на умови опозиції, він заявив, що поки живий, інших виборів у країні не буде. Пізніше він припускав, що нові вибори в Білорусі можливі після ухвалення нової конституції.
17 серпня депутати Європарламенту відмовилися визнавати результати виборів президента Білорусі і заявили, що вважають Лукашенка персоною нон ґрата в Євросоюзі.
