Журавський: Не можуть утворюватися слідчі органи для держслужбовців і окремі – для решти українців G

Слідчі органи України мають займатися всіма кримінальними провадженнями, незалежно від того, є їхній фігурант держслужбовцем чи ні. Таку думку виданню "ГОРДОН" висловив екс-нардеп Віталій Журавський, коментуючи розгляд на парламентському комітеті законопроекту про функціонування Державного бюро розслідувань (ДБР).

"Сьогодні в комітеті Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності о 15 годині буде розглядатися урядовий законопроект №6430 про внесення змін до деяких законодавчих актів  щодо функціонування Державного бюро розслідувань. Відповідно до Конституції України, усі  рівні перед законом. Стаття 21: "Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах…" Стаття 24: "Громадяни мають рівні конституційні права  і свободи та є рівними перед законом". У тому числі і перед кримінальним. Не можуть утворюватися слідчі органи для держслужбовців і окремі – для решти українців", – зазначив Журавський.

За його словами, згідно з цим законопроектом, ДБР буде займатися винятково службовими злочинами.

"За пропозицією  Кабміну слід доповнити підслідність ДБР конкретними службовими посадами (сюди додали весь склад Національного агентства з питань запобігання корупції, суддів Конституційного Суду, членів Вищої ради правосуддя тощо). Виникає питання, а навіщо це писати у законі, оскільки Кримінальний кодекс визначає конкретні склади злочину, а не те, хто їх вчиняє. Убивця є убивця, хабарник є хабарник, на якій би посаді він не працював. За цим законопроектом Державне бюро розслідувань займається лише службовими  злочинами. А решту злочинів, які вчиняють громадяни України, хто буде розслідувати? Прокуратура, поліція, СБУ?" – підкреслив співрозмовник.

Він уважає, що прокуратура не повинна проводити слідчі дії.

"ДБР як структура потрібна. І давно настав час забрати слідство з прокуратури та зосередити в одному органі. За теорією кримінального та кримінально-процесуального права та за чинним законодавством розрізняється поняття слідчої діяльності та оперативно-розшукової. Слідча – за ДБР, а оперативно-розшукова – за поліцією. До речі, це різнофахова підготовка спеціалістів, і змішувати її не варто. Спеціалісти з оперативно-розшукової готуються за спеціальними закритими програмами в спеціалізованих навчальних закладах. Слідчий може лише керувати такими працівниками, не втручаючись у тонкощі їхньої діяльності", – заявив Журавський.

На його думку, українська влада зацікавлена, щоб оперативно-розшуковою діяльністю займалося ДБР.

"ДБР за цими законопроектами буде займатися ще й  невластивою функцією – оперативно-розшуковою діяльністю. А мала б бути співпраця і координація з МВС, щоб уникнути конфлікту інтересів між ДБР і МВС. Для влади найнебезпечнішою є оперативно-розшукова діяльність. Саме офіцери із цієї служби займаються пошуками прихованих рахунків, нерухомості злодіїв при посадах за межами України. Тому є спокуса цю діяльність загнати під дах ДБР, яке в нинішньому вигляді підконтрольне Банковій. Політика і тут не дає жити декому!" – резюмував співрозмовник.

Закон про Державне бюро розслідувань Верховна Рада ухвалила 2 листопада 2015 року, він є частиною так званого пакета безвізових законів. Президент підписав його в січні 2016 року, а 1 березня закон набув чинності.

16 листопада 2017 року конкурсна комісія обрала Романа Трубу директором Державного бюро розслідувань, Ольгу Варченко – першим заступником глави ДБР, а Олександра Буряка – заступником директора бюро.

Із 20 листопада тільки слідчі ДБР мають право займатися розслідуванням злочинів, скоєних екс-президентами, вищими державними посадовцями, членами Центральної виборчої комісії, депутатами Верховної Ради, керівництвом Генеральної прокуратури України, головою Національного банку, суддями, правоохоронцями, посадовцями антикорупційних органів.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявляв, що формування штату Держбюро розслідувань може затягнутися на рік. За його словами, протягом цього часу слідство доведеться вести Службі безпеки України та Міністерству внутрішніх справ за співпраці з колишніми слідчими прокуратури, яких будуть називати процесуальними керівниками.