-2 Київ
16 серпня 2022 року, вівторок
Приходжу до тями в реанімації, яскраве світло сліпить, коло мене ангел у білому халаті. Ангел дуже симпатичний, але зосереджений на своїй сестринській роботі. Увечері переміщують у палату на моє ліжко. На тиждень перетворюся на овоч, чомусь я асоціюю себе з баклажаном. Можна тільки лежати, усі фізіологічні потреби через допоміжні засоби. Правда, можна трохи пити, настрій пригнічений.
Попросив чергового лікаря, дав пароль від Wi-Fi. Тепер через VPN отримав доступ у вільний світ. Підписався на Telegram-канал "Поганий Херсон" (поганий з ненормативною лексикою, та ви зрозуміли). Це суттєва відрада, трохи відволікає від поганих думок.
Продовжую тезисно вести щоденник. Різко скоротив коло спілкування, бо побажання типу "тримайся", "усе буде добре" і "випий горілки й розслабся" або веселі відосики з TikTok відверто дратують. Лишилося вузьке коло дійсно справжніх друзів і родичів. Що ж зробиш, закон природи – із часом коло спілкування звужується до сім’ї й пари вірних друзів.
Попередній запис у щоденнику – 15 серпня 2022 року.
Більше інформації про автора щоденника в інтерв'ю: Херсонець Клочко про життя в окупації: Передчуття, що росіяни покинуть місто і підуть, не було. Своїми каналами вони говорили, що боротимуться за кожен будинок.
