+3 Київ
Конституційний Суд України має дати офіційне тлумачення статті Конституції про ймовірне звуження прав людини, а також перевірити на відповідність Конституції низку законів і постанов Кабміну, ухвалених у зв'язку із протистоянням пандемії коронавірусу й запровадженням карантину в Україні. Лист із відповідною пропозицією надіслав уповноваженій Верховної Ради із прав людини Людмилі Денісовій адвокат, партнер АО "Радзієвський та Яровий" Анатолій Яровий. Документ він опублікував на своїй сторінці у Facebook.
"Сьогодні я відправив офіційне звернення до уповноваженого Верховної Ради із прав людини щодо конституційності пакета законодавчих актів, прийнятих у рамках боротьби з пандемією COVID-19. Більшість із них очевидно обмежує і звужує існуючі права та свободи людини. Оскільки адвокат не може бути суб'єктом конституційного подання, прошу зробити таке подання омбудсмена як гаранта захисту прав людини", – написав Яровий.
За його словами, з одного боку, ст. 22 Конституції України гарантує, що в разі ухвалення нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуження змісту та обсягу наявних прав і свобод.
"Натомість влада очевидно обмежила такі наші права: право на свободу пересування; право на повагу до приватного життя (зокрема, у частині примусової термометрії і, як наслідок, обробки конфіденційної інформації про особу без отримання її згоди); право на підприємницьку діяльність; право на освіту; право на працю; право на мітинги і демонстрації; право громадянина повернутися в Україну", – зазначив він.
За словами адвоката, він просить Конституційний Суд і уповноважену Верховної Ради із прав людини розтлумачити, чи відповідають ці та інші обмеження Основному закону.
На думку Ярового, якщо не надати відповідного тлумачення Конституційного Суду і не порушити питання про конституційність обмеження прав людини, їх можна буде звужувати під будь-яким приводом.
"Є ризик, що з часом влада створить або придумає такі "благі та переконливі" приводи, що можна буде, грубо кажучи, обмежити і право на життя з посиланням на карантин чи загрозу пандемії", – вважає Яровий.
Він зазначає, що межі між припустимим і неприйнятним порушеннями прав громадян поступово розмиваються.
"Влада завжди тестує межу терпіння, починаючи з маленького. І якщо не проявити пильності й не відреагувати зараз, у подальшому можуть бути більш серйозні обмеження прав людини, а ми вже цього навіть не помічатимемо", – переконаний юрист.
Із 12 березня в Україні через поширення коронавірусної інфекції COVID-19 заборонили масові заходи, закрили навчальні заклади, торговельні центри, магазини (окрім продуктових та аптек), ресторани, кав'ярні й бари, спортивні зали, салони краси та нічні клуби, зупинили авіасполучення з іншими країнами і внутрішні пасажирські перевезення. Роботодавців закликали перевести співробітників дистанційний режим роботи. Планували, що ці заходи діятимуть до 3 квітня, але 25 березня Кабінет Міністрів запровадив режим надзвичайної ситуації в усій країні і продовжив карантин до 24 квітня.
3 квітня прем'єр-міністр України Дмитро Шмигаль оприлюднив перелік додаткових обмежень на час карантину, які сьогодні затвердив Кабінет Міністрів: заборона на відвідування дитячих і спортмайданчиків, парків та місць масового відпочинку; заборона з'являтися на вулиці більш ніж двом особам (виняток становлять випадки супроводу дітей); усі громадяни мають надівати маски у транспорті й носити із собою документи; діти до 14 років можуть з'являтися на вулиці тільки в супроводі дорослих; особи, які повертаються в Україну з-за кордону, підлягають обов'язковій обсервації строком на 14 днів, а тим, хто перебуває на обсервації, заборонено самовільно покидати її.
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков вважає, що Україна "почне повертатися до нормального життя" не раніше ніж 15 травня.
В Україні станом на 10.00 3 квітня налічували 942 випадки захворювання на COVID-19, померло 23 особи, 19 – одужали.
