Дослідники оцифрували понад 140 тисяч засекречених документів часів окупації Києва 

Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" спільно з Державним архівом Київської області оцифрували понад 140 тисяч засекречених документів часів окупації Києва 1941–1943 років, про це повідомила пресслужба центру виданню "ГОРДОН".

Картотеку трудових реєстраційних карток жителів Києва та картотеку діячів культури і мистецтва Києва періоду окупації викладуть на онлайн-платформі сайта Меморіального центру та на сайті Держархіву. Унікальні архівні документи вперше оприлюднять у межах проєкту "Імена".

За інформацією дослідників, процес оцифрування документів був копітким.

"Потрібно було кожну картку взяти, відсканувати, повернути назад. А це документи різних форматів, деякі з них складні. Тепер дослідники, науковці, усі зацікавлені особи зможуть розширити рівень експертності в генеалогії, дізнатися якусь нову інформацію про своїх родичів", – зазначила керівниця проєкту "Імена" Голокосту Меморіального центру "Бабин Яр" Анна Фурман.

Директорка архіву Київської області Софія Каменєва розповіла, що документи окупаційної влади зібрали архівісти після вигнання нацистів із міста. Їх систематизували, і протягом багатьох років вони були засекречені радянською владою. Тільки після проголошення незалежності України вони надійшли на загальне зберігання.

Проєкт "Імена" Голокосту Меморіального центру "Бабин Яр" покликаний відновити повну інформацію про загиблих у Бабиному Яру, їхніх родичів, а також про людей, які в той час жили у Києві.

Під час Другої світової війни гітлерівські війська використовували урочище Бабин Яр у північно-західній частині Києва як місце масових розстрілів мирного населення, більшу частину якого становили євреї. 29 вересня 1941 року за наказом окупаційної адміністрації все єврейське населення зобов'язали з'явитися до Бабиного Яру, де до 30 вересня розстріляли понад 33 тис. осіб. За різними оцінками, там убили від 70 до 200 тис. осіб.