$41.31 €42.99
menu closed
menu open
weather 0 Київ
languages

КСУ визнав неконституційними деякі положення закону Зеленського про судову реформу

КСУ визнав неконституційними деякі положення закону Зеленського про судову реформу Закон про судову реформу набув чинності 7 листопада
Фото: pixabay.com

Конституційний Суд визнав неконституційними положення закону про судову реформу, внесеного президентом Володимиром Зеленським у серпні 2019-го до Ради, щодо скорочення суддів Верховного Суду та зменшення рівня суддівської винагороди.

Конституційний Суд визнав неконституційними частину положень закону президента Володимира Зеленського про судову реформу. Про це йдеться на сайті КСУ.

Неконституційними визнано поправки, якими передбачено:

  • скорочення суддів Верховного Суду із 200 до 100;
  • проходження суддями повторного кваліфікаційного оцінювання для підтвердження займаної посади у Верховному Суді;
  • створення комісії з питань етики та доброчесності при Вищій раді правосуддя;
  • скорочення рівня суддівської винагороди для суддів ВС із 75 прожиткових мінімумів (1275 грн) до 55 (935 грн);
  • скорочення строків дисциплінарного провадження стосовно суддів;
  • новий порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Президент України Володимир Зеленський вніс у Раду законопроєкт №1008 29 серпня. У першому читанні документ ухвалили 12 вересня. 16 жовтня Верховна Рада ухвалила у другому читанні й у цілому.

Зеленський підписав закон 4 листопада. Документ набув чинності 7 листопада.

Посольства ЄС і Канади розкритикували пропозиції українського президента. Дипломати, зокрема, критично оцінили намір скоротити кількість суддів Верховного Суду і люструвати представників судової гілки влади, які обіймали посади в період президентства Петра Порошенка.

Генеральна секретарка Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич заявила про стурбованість у зв'язку з можливими наслідками для незалежності судової системи України.

У документі експертів Ради Європи з оцінки проєкту закону №1008, який оприлюднила "Судово-юридична газета", зазначено, що "запропоноване скорочення не виправдано причинами зменшення навантаження чи реформою касаційних функцій Верховного Суду. Насправді, обґрунтування такого зменшення кількості суддів є незрозумілим та не пояснюється зміною ролі Верховного Суду в межах судової системи, оскільки нещодавно Верховний Суд було реструктуризовано та оновлено".

На початку жовтня Моніторинговий комітет ПАРЄ надіслав щодо законопроєкту запит до Венеціанської комісії, повідомляють на офіційному сайті комісії. Цей орган має намір дати свою оцінку ухваленому закону в межах пленарної сесії 67 грудня, писало агентство "Інтерфакс-Україна" з посиланням на пресслужбу Ради Європи.

У день розгляду проєкту закону у другому читанні Американська торгова палата в Україні, Європейська бізнес-асоціація і Спілка українських підприємців оприлюднили спільну заяву, в якій наголосили, що "бізнес-спільнота дуже стурбована оцінками, згідно з якими позивачі будуть змушені чекати понад п'ять років рішення Верховного Суду, якщо кількість його суддів скоротиться з 200 до 100 без одночасного реформування судів нижчих інстанцій, апеляційних судів та впровадження процесуальних фільтрів у кодексах".