Окружний адмінсуд Києва відкрив провадження за позовом про скасування ліквідації УПЦ КП

Окружний адмінсуд Києва відкрив провадження за позовом про скасування ліквідації УПЦ КП Суд відкрив провадження за позовом УПЦ КП
Фото: EPA (архів)

Українська православна церква Київського патріархату просить Окружний адмінсуд Києва визнати таким, що втратив чинність, наказ Мінкультури, у якому йдеться про реєстрацію нової редакції статуту релігійної організації "Київська патріархія УПЦ КП", а також нової редакції статуту про управління УПЦ КП.

Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження за позовом Української православної церкви Київського патріархату до Міністерства культури України щодо скасування рішення про ліквідацію УПЦ КП. Про це 16 липня повідомила пресслужба суду.

Позов надійшов до суду 2 липня. УПЦ КП просить визнати таким, що втратив чинність, наказ Мінкультури, у якому йдеться про реєстрацію нової редакції статуту релігійної організації "Київська патріархія УПЦ КП", а також нової редакції статуту про управління УПЦ КП. Окрім того, позивач подав клопотання про забезпечення позову, у якому просить негайно зупинити дію оспорюваного наказу в частині припинення дії наказів міністерства про статути УПЦ КП.

"Справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами", – повідомили в суді.

Водночас заяву про забезпечення позову суд залишив без задоволення.

"Позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б указували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам, свободам, інтересам та які б унеможливили їхній захист без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі. Окрім того, у матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду", – ідеться в повідомленні.

Православну церкву України було створено на об'єднавчому соборі 15 грудня 2018 року, у якому взяли участь усі архієреї Української православної церкви Київського патріархату та Української автокефальної православної церкви, а також двоє архієреїв Української православної церкви Московського патріархату.

У травні 2019 року між почесним патріархом ПЦУ Філаретом і предстоятелем церкви митрополитом Епіфанієм виник конфлікт. Філарет заявив, що Київський патріархат не ліквідовано, і припустив відділення УПЦ КП від ПЦУ.

За словами Філарета, перед об'єднавчим собором було досягнуто домовленостей, що патріарх керує церковною діяльністю всередині країни, а предстоятель відповідає за зовнішнє представництво ПЦУ. Цих домовленостей предстоятель ПЦУ не дотримується, зазначив Філарет.

Епіфаній заявив, що про відновлення Київського патріархату неправильно говорити, оскільки це може призвести до ізоляції ПЦУ, позбавлення її томосу про автокефалію та "всіх здобутків церковної незалежності". Він запевнив, що у ПЦУ немає розколу.

24 травня в Києві відбувся синод ПЦУ. За його підсумками Епіфаній зазначив, що архієреям не вдалося переконати Філарета в тому, що УПЦ КП "юридично і фактично вже немає". Філарет після синоду припустив, що на Епіфанія впливають "антиукраїнські та московські сили".

29 травня стало відомо, що Епіфаній видав указ, згідно з яким документи УПЦ КП, видані після 30 січня 2019 року, визнано недійсними.

Філарет заявив, що хоче зберегти УПЦ КП, тому що томос "увів усіх в оману". Через це він анонсував проведення собору 20 червня.

20 червня Філарет провів у Володимирському соборі збори частини ієрархів, які назвав "помісним собором". Їх відвідали всього двоє єпископів із Росії та приблизно 10 священників, зазначає "ВBC News Україна". На зборах ухвалили постанову про відновлення УПЦ КП і відмовилися приймати томос. У ПЦУ назвали ці рішення "нікчемними в юридичному й канонічному сенсах цього слова", а також заборонили проводити служіння двом священникам, які були присутніми на зустрічі.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати