Перейменування УПЦ МП – суто юридичне питання, а не втручання у церковні справи – юрист Мусіяка G

Перейменування УПЦ МП – суто юридичне питання, а не втручання у церковні справи – юрист Мусіяка Мусіяка: УПЦ МП нелояльна до України
Фото: svoboda.org

Українська православна церква Московського патріархату має право звернутися до Конституційного Суду, якщо вважає неконституційним ухвалений закон про її перейменування, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" професор права, юрист Віктор Мусіяка.

Перейменування Української православної церкви Московського патріархату – це винятково юридичне питання, яке не передбачає втручання держави в церковні справи, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" професор права, юрист Віктор Мусіяка.

"УПЦ МП має право звернутися в Конституційний Суд. У будь-якого громадянина або організації є таке право, якщо вони вважають неконституційним ухвалений закон. Питання тільки в тому, яким буде зміст їхньої скарги. До ухваленого закону є запитання. Але навіть без нього можна було поставити перед певними органами завдання – привести до ладу назви релігійних організацій. Адже назва має відображати те, чим є. Якщо УПЦ МП – представник РПЦ в Україні, то так вона і має називатися. Не треба влаштовувати істерики. Якщо ваша церква керується з Росії, просто вкажіть це у своїй назві", – зазначив юрист.

Він підкреслив, що прив'язка до України може бути тільки в назві Православної церкви України.

"УПЦ МП нелояльна до України. Вони апелюють до того, що нібито було порушено принцип, за яким держава відокремлена від церкви. Нічого подібного, ніхто цього принципу не порушував. У їхню діяльність ніхто не втручався. Після рішення вселенського патріарха єдиною церквою в нашій країні, у назві якої може бути прив'язка до України, є Православна церква України. Перейменувати УПЦ МП – суто юридичне питання, а не втручання у церковні справи", – заявив Мусіяка.

15 грудня в Софійському соборі в Києві відбувся об'єднавчий соборзавданням якого було створення помісної української православної церкви. На собор запросили всіх архієреїв Української православної церкви Київського патріархату, УПЦ МП та Української автокефальної православної церкви. УПЦ МП не підтримала собор, в ньому взяли участь лише два митрополити від цієї церкви: митрополит Вінницький і Барський Симеон і митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр.

Під час собору обрали предстоятелем єдиної Православної церкви митрополита Епіфанія. Вселенський патріархат визнав підсумки собору і запросив Епіфанія на Фанар 6 січня 2019 року для вручення томосу про автокефалію української православної церкви.

У Російській православній церкві об'єднавчий собор назвали "канонічно нікчемним", заявивши, що на ньому "неканонічного архієрея обрали таким самим неканонічним предстоятелем".

Глава Православної церкви митрополит Епіфаній заявив, що після об'єднавчого собору предстоятель Української православної церкви Московського патріархату Онуфрій носитиме титул митрополита Російської православної церкви в Україні.

20 грудня Рада ухвалила закон про перейменування Української православної церкви Московського патріархату. Закон, зокрема, передбачає, що релігійна організація зобов'язана у своїй повній назві відображати належність до релігійної організації за межами України. 22 грудня закон підписав президент України Петро Порошенко.

В УПЦ МП назвали ухвалений закон антиконституційним і заявили, що оскаржать його в Конституційному Суді.

Православна церква України (ПЦУ) опублікувала інтерактивну карту переходу церковних парафій в об'єднану автокефальну церкву. Станом на ранок 25 грудня зазначено, що до ПЦУ приєдналося 19 парафій.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати