+6 Київ
Фонд Ріната Ахметова оголошує конкурс. Поділися своєю "Історією успіху" в соціальних мережах (Facebook, Instagram) і виграй призи: смартфон, планшет або екшн-камеру.
Одна з учасниць конкурсу – Анастасія Чала. Пропонуємо вам захопитися дивовижною історією цієї дівчини.
Наразі Анастасія Чала – студентка Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. Ця життєрадісна дівчина не має вигляду білої ворони серед студентів, у неї багато друзів, гарні оцінки, великі плани на життя. Незнайомим людям важко повірити, що Настя – людина зі слабким слухом.
Діагноз "двостороння глухота четвертого ступеня" дівчинці поставили у три роки. Батьків Насті вердикт медиків шокував. Вони були впевнені, що глухота – спадкове захворювання, а в їхньому роду нікого з такими проблемами не було. Виявилося, що дівчинка оглухла після запалення легенів; антибіотик, який кололи дитині, дав ускладнення.
Сім'я, здається, швидко звикла до особливості Насті. Але виховували її як звичайну дитину.
"Було багато любові, турботи й уваги, як у всіх. Я ходила у звичайний садочок і відрізнялася від інших діточок тільки слуховим апаратом на вусі. Ще мене не взяли в дитячий хор, тому що не потрапляла у ноти", – розповідає Настя.
Коли Насті виповнилося вісім років, батьки вирішили віддати її у спеціальну школу для дітей зі слабким слухом, щоб захистити від булінгу з боку учнів "звичайної" школи, які чують.
"В інтернаті всі діти були або зовсім глухими, або зі слабким слухом. Це був такий Гоґвортс для обраних", – сміється дівчина.
І згадує, що адаптуватися навіть серед "своїх" їй було важко: "Усі говорили мовою жестів, а я просто не знала, що така існує. Щоб спілкуватися з однокласниками, мені довелося навчитися жестам. Це був цікавий досвід. Я змогла, нарешті, нормально спілкуватися з іншими дітьми – ставити запитання, одержувати відповіді. Відчувати всю повноту соціального життя".
Після закінчення Маріупольської школи-інтернату для людей зі слабким слухом Анастасія Чала вступила в університет у Дніпрі. Тут, у стінах альма-матер, дівчині довелося на самому початку непросто. Однокурсники погано розуміли її мову і часто відмовлялися спілкуватися.
Після пар Настя їхала в гуртожиток і плакала в подушку. Страждала від того, що її вважали "інопланетянкою", не хотіли дружити, ні в чому не допомагали. Але потім, коли дівчина вже звикла до статусу самітниці, усе різко змінилося:
"На другому курсі мені в соцмережах написав хлопець. Попросив, щоб я навчила його мові жестів. Я з радістю погодилася. Так виник проєкт "Звук тиші". Це були не тільки курси вивчення жестової мови для всіх охочих. Це був ще й гурток психологічної підтримки для мене. Спілкуючись там із людьми, які чують, і стаючи з ними друзями, я зрозуміла, що відсутність слуху – не вирок. Що завжди знайдуться люди, яким не важливо, як ти з ними спілкуєшся, словами чи жестами. Один із нових друзів сказав мені, що слабкий слух – моя перевага, а не недолік".
Настя зробила ці слова своїм девізом. Тепер вона саме так дивиться на свій слух – як на перевагу.
"В університетському гуртожитку я можу спати спокійно, коли сусіди кричать і заважають одне одному. Я просто знімаю слуховий апарат і солодко засинаю", – сміється Настя.
Фонд Ріната Ахметова оголошує про старт проєкту "Спілкування без бар'єрів". Він спрямований, насамперед, на людей, які чують, і навчить їх не боятися і не соромитися спілкуватися з людьми зі слабким слухом і глухими. Анастасія Чала запише серію відеороликів, у яких розповість про головні правила такого спілкування. Слідкуйте за публікаціями фонду на офіційному сайті, підписуйтесь на акаунти в соціальних мережах, щоб не пропустити нових випусків.
