$41.31 €42.99
menu closed
menu open
weather 0 Київ
languages

Смешко: Якби назву "Україна-Русь" відразу використовували в 1991 році, усе було би на своїх історичних місцях

Смешко: Якби назву "Україна-Русь" відразу використовували в 1991 році, усе було би на своїх історичних місцях Смешко: У нашій країні диктатуру побудувати неможливо
Фото: uacrisis.org

Україна "приречена бути демократією", уважає колишній голова Служби безпеки України Ігор Смешко.

Якби назву "Україна-Русь", яку історик Михайло Грушевський використовував для позначення українських земель, зробили офіційною у 1991 році, то все було би на своїх історичних місцях, сказав колишній голова Служби безпеки України Ігор Смешко під час спілкування з учасниками Літньої школи журналістики газети "День".

"Ми повинні знати й пам'ятати, що Україна – старовинна держава зі сталими історичними традиціями. Історія Русі – це стародавня готична історія імперії Рюриковичів, які зробили визначальний цивілізаційний внесок у розвиток Східної Європи, так само, як імперія Карла Великого – у розвиток Західної Європи. Ті, хто говорить, що "Україна" – це придумане слово, просто люди, які не знають історії. Адже ця назва досить давня і з'явилась уперше ще в Іпатіївському літописі XII століття", – зазначив він.

Він додав, що Грушевський мав рацію, коли назвав свою монографію "Історія України-Руси".

"Якби цю назву відразу використали в 1991 році, то все було б на своїх історичних місцях", – підкреслив колишній глава СБУ.

Він заявив, що в Україні "диктатуру побудувати неможливо": "На жаль, наші президенти, особливо ті, які хотіли мати диктаторські повноваження і будували авторитарну систему, не розуміли різниці між Росією і Україною. У нашій країні диктатуру збудувати неможливо. Українець – це природний фермер і вільний козак. Ця країна приречена бути демократією. Але демократія має свої ознаки. Один із чинників для існування демократії – це відповідний рівень середнього класу в країні. Середній клас – це малий і середній власник, а також високооплачувані вчителі, лікарі, інженери, висококваліфіковані працівники. Ще один чинник – відповідний рівень політичної культури. Без підняття рівня політичної культури критичних мас виборців ми будемо постійно наступати на одні і ті ж граблі".