+13 Київ
В Україні не вистачає електронних браслетів, тому що поліція не хоче контролювати підозрюваних, яких випустили під заставу або відправили під домашній арешт. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" повідомив колишній голова Державної пенітенціарної служби, адвокат Сергій Старенький.
"Електронних браслетів спочатку було закуплено зовсім небагато – до півтори тисячі. Частину з них обладнано системою сигналізації від розкриття. Це зона відповідальності поліції, вона має закуповувати браслети в необхідній кількості і створити спеціальний підрозділ для стеження за підозрюваними. Досі такого моніторингового центру не створено, а стеження за браслетом покладено на чергове відділення поліції. Електронні браслети – це звичайний GPS-датчик, такий самий, як у машинах, тільки із захистом від зняття. Немає жодного цілодобового спостереження за людиною в онлайн-режимі. Тому вони й неефективні. Моя думка така: дефіцит браслетів – умисна дія поліції, щоб суди не використовували такий запобіжний захід", – зазначив співрозмовник.
За його словами, про дефіцит електронних браслетів згадують, коли з'являються резонансні справи.
"Доходу від системи стеження за підозрюваними немає жодного, на відміну від тієї самої системи відеофіксації ПДР. Сам головний біль. Потрібні штатні одиниці, приміщення, обладнання. Тобто зайві турботи для поліції. Їм простіше клопотати, щоб підозрюваного взяли під варту, а не надягали на нього електронний браслет. Суду, у принципі, однаково, – коли немає в наявності браслета, вони беруть людину під варту, або відправляють під домашній арешт і покладають на поліцію обов'язок періодично перевіряти. А на практиці поліцейські приїжджають раз на три-чотири тижні і дивляться, чи дотримується підозрюваний запобіжного заходу. Громадяни від цієї проблематики далекі. Тільки коли є резонансні справи, порушують актуальність цього питання. Але суспільству швидко закривають рот: привозять резервний електронний браслет з іншої області і ставлять на облік", – розповів Старенький.
Застосування електронного браслета для контролю за підозрюваними, яких суд відправив під домашній арешт, в Україні розпочали 2012 року, коли набув чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс. Електронні засоби контролю також застосовують для відстеження підозрюваних, які вийшли під заставу.
12 червня детективи Національного антикорупційного бюро задокументували факт передання неправомірної вигоди керівникам САП і НАБУ. $6 млн, які було призначено на рекордний в історії України хабар, вилучили. Затримали колишнього директора із правових питань компанії Burisma Андрія Кічу, першого заступника начальника Головного управління Державної податкової служби в Києві Миколу Ільяшенка і колишню начальницю організаційно-розпорядчого департаменту Державної фіскальної служби України Олену Мазурову.
14 червня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Кічі у вигляді арешту з альтернативою внесення застави в розмірі 40,46 млрд млн грн. Сьогодні цю суму внесли. На Кічу поклали зобов'язання з'являтися на першу вимогу до суду або до прокурора, не відлучатися з Києва, повідомляти про зміну місця проживання або роботи, утримуватися від спілкування з іншими фігурантами і носити електронний браслет.
